Блог
Все
Бісова вільна пташка.
Мысли вслух
Где-то и за пределами Surgebook.
🌿 Группа в вк:
https://vk.com/sainthollypoetry
🌿 Добавить в друзья:
https://vk.com/bisovadivchina
🌿 Переодический наплыв букв в твиттере:
https://twitter.com/bisovadivchina
🌿 Телеграм-канал со стихами:
t.me/sainthollypoetry
🌿 Написать мне в телеграме:
(ссылка пока вне доступа)
А всем, кто хочет найти что-то из творчества, а не меня — гугл в помощь. Всё, что нужно, так это просто ввести «Айрина Рыжая» в строке поиска (делаю всё, чтобы растекаться по пространству и быть доступнее).
Всех обняла, но не сильно 🕊🌿
#bisovadivchina #бісовадівчина #айринарыжая
Сплошным текстом о ней
Мысли вслух
Просто напоминаю о своем лучшем творении лета 2020, кто еще туда не заглянул, обязательно загляните.
Считаю это одним из своих самых сильных текстов. Этим летом лучшего уже не будет.
«Не стихи в прозе, а проза в стихах» – коротко описала бы это именно так. Тот самый момент, когда текст беспрерывно льётся из тебя сам. Оценить точно стоит!
Ссылка:
https://www.surgebook.com/bisovadivchina/book/sploshnym-tekstom-o-ney
Назви не буде
Мысли вслух
Бо мені байдуже, мій друже
https://www.surgebook.com/bisovadivchina/poem/nedorechne-ua
10
149
Книги
Все
Стихи
Все
Недоречне (UA)
жодної коми
читай як хочеш
бо мені байдуже
я поет
***
я поет
тож спалюй все що було до мене
минуле — нікчемне
бо не існує
я поет
головний поціновувач твоїх забаганок
пізнаю тебе і настане ранок
коли ти більше не знайдеш
ні мене ні моїх речей
я поет
тож закохаюсь у самий недоречний час
з'явлюсь на твоєму порозі, увімкну джаз
і спробую залікувати усі твої рани
внутрішні відкриті або навіть рвані
а потім просто видалюсь геть
бо так хочеш ти
я поет
тому в мене жодної причини
запам'ятовувати якісь адреса
там де я був — мене не знайти
хіба ж то не у тому краса?
тому ми ніколи не програємо
це знову
я поет
тож запитаю тебе про улюблену каву
останню прочитану книжку
і від чого у тебе
безсоння
я поет
тож можеш відкрито про усі
емоційні безодні
я поет
обожнювач невиконанних клятв
що випливають у безмовні драми
де слова вже до чорта до рами
але потім відбиваються
у твоїй голові
голосами
і не дають спокою
я поет
тож жонглюю цими дарами
може маю талант від народження
а може пишу від суму
ночами
я поет
тож наповнюйся моїми речами
поглинай мої всесвіти
сьогодні за дешево
а може і даром
проти не буду
я поет
тож з головою пірнаю у смуток
рахую зірки поки ти рахуєш добуток
і відчуваю себе трохи інакшим
от і все
я знаю що ніхто нікого вже не спасе
я поет
тож ігнорую усі застереження
пропускаю крізь себе всі твої твердження
не замислюючись чи є в них
хоч крихти правди
бо я маю себе
мені потрібно мати
я поет
що ніколи не підвладний течіі бо нічий
ігнорую навіть свою самобутність
бо вона маленький ручій
і взагалі — вода
повірю у щось — прийде біда
я поет
тож хочу — не ставлю коми
а хочу — увійду у кому
в надії зануритись
у інші світи
якщо загубиш мене
то просто зітри
із себе
бо десь там мені краще
я поет
тож іноді благаю вимкнути сонце
щоб настіж відкрити віконце
і насолоджуватись темрявою
зовні і у середині себе
не хочу нічого світлого
відійди від мене
я поет
тож насолоджуйся мною поки я поруч
поки мені є що тобі розповісти
бо я прокинусь і захочу залишити все
без єдиної вісті
я поет
з вічно холодними блідими руками
цілую тебе своїми губами
с присмаком відчаю
і зеленого чаю
я поет
я ніколи не закінчую
тому не програю
ні тобі ні життю
я поет
тож зривай з мене одяг
але ніколи не побачиш роздягнутим
в мене є шкіра та купа дивних сенсів
що дуже стягують
та з яких я не можу вирватись
ти не допоможеш
я поет
з дуже поганим кровообігом
та в цілому з втомленим виглядом
можеш слухати мене або ні:
мені все одно не стати
прикладом
у поезії
хоча марную на це вже не перше життя
і вічно забуваю на чому я зупинився
і чому не зупинилося серцебиття
але все одно продовжу розкидувати тут
занадто недоречні речі
...
тому нагадай
я вже казав тобі, що я поет, до речі?
40
8
162
Приходи (RU/UA)
Черничные пироги,
молоко с мёдом.
Приходи.
Почитаю тебе стихи
и раны замажу йодом.
Буду исцелять поэтапно
все твои трещинки и порезы,
даже в твоё заледеневшее сердце,
поверь мне, — смело полезу.
Повір! Залізу без страху.
Без жалю, не боячись.
Бо наше розпалене вогнище змушує
бути хоч чимось.
І тільки не хвилюйся
— ми не розчинимось.
Ні одне у одному, ні у часі.
Мы снова столкнёмся, неспособные
противостоять этой связи.
Истощенные, но в друг друге,
нашедшие дом.
Якщо не перше життя,
то і не перший том.
Не перший різновид мов
у моїх віршах.
Не найдёшь меня в жизни?
Отыщешь во снах.
За той дверью,
где я нам в пирог добавляю чернику.
Приходи.
Мне одной без тебя здесь
ужасно дико.
46
5
194
На полях снова пометка S
Голос в голове снова диктует тебе стихи,
и ты на полях машинально ставишь пометку «S»,
выводишь образ его на пересечении всех стихий,
и ощущаешь настолько, будто он прямо здесь.
И никто не скажет тебе, что придумала всё сама,
и вроде бы очевидно: твои тексты ему не нужны.
Ты для него спятившая, сошедшая вольно с ума,
тонной букв нарушающая покой его тишины.
66
6
230
