Black Daisy
@black_daisy
Стихи Все
#40
Я задихалася під поглядом твоїм, Як та троянда у плюща оковах, Що захищаючи її красу від рук чужих, Своєю міццю ніжності вбивав бутони. Перекриваючи останній кисню дóторк, Ти доплітав свої зелені темні мури. Тепер ти сонцем насолóдишся удóсталь, А я в тінí твоїй блідніти вічно буду. Ти захистив мене від всього світу злого, Дізнавшись про троянди гірку долю. А я б сховала всі свої шипи і гідність, Віддáлася б за день життя на волі. Та я зів'яла навіть без осені приходу: Ти знеможливив мóє існування. Попереду зима, вона розсудить нас - У вічній мерзлоті погине це кохання.
13
4
378
#39
В моем заблудшем лесу Давно не было новых тайн. Я к тебе может зайду. Не сегодня. Но чайник ставь. Выпей крепко завареный чай, Смотря в окно, как падает снег. Не забудь теплый плед, ложась спать. А я приду к тебе в тихом сне. И мы будем долго гулять По узким улочкам Вены. Забредем в цветущих роз сад, Чтобы слушать птиц пение вечных. И останемся там навсегда, Отражаясь в оконном стекле Старинных, ветхих домов, В нашем тихом, незбывшемся сне.
18
8
178
#38
Все забыв, встретятся лет через двести, Вспомнив страсть былых гроз весенних. Хлынет дождь ледяной - по векам вода. Вновь пред нами молчанья стальная стена. По асфальту, по лужам - все равно. Я прошла мимо - нет, не больно мне. Моя точка зрения потеряла фокус. Впереди только белый, размытый космос. Дни скользят точно капли пó стеклу, Стучат по дну каменной пропасти. Мне нет дела до кáртографической области: Он давно во мне занял все свободные плоскости.
25
0
205