Сам на сам із собою
Анна Метелик
Чому так сумно і на душі лиш біль? Чи може це від того, що за життя моє, мене ніколи ніхто не розумів? Я наче замкнена в пустій кімнаті, Де окрім темряви нічого і нема. Тут холодно й волого. Тут окрім страху нічого не знайти. Тут сам на сам ти із собою, І без надії когось іще зустріть.
2023-01-23 13:13:00
0
0
Інші вірші поета
І навіть смерть я обжену Усі мої "недостатньо" Ти ж знаєш, мам...
Інші поети
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2857
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13337