Мова 11 лютого 2015 року

Сніданок з Едемом

Мова українська наша. Знай, вона єдина й ваша. Рідна мова на якій Розмовляли козаки. За яку вони боролись, За яку вони вмирали... На якій вони писали, На якій вони читали. Українська мова Солов'їна й милозвучна! Я також, також Читаю, і пишу, Розмовляю, і кричу Лиш на українській мові. Так і гетьмани усі, Так і я, і ти хотів- Говорити рідной мовою Нашой козаковой.

2018-12-12 15:18:28

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Сніданок з Едемом

было 9, а надо 10. Спасибо большое🤗🤗🤗

Відповісти

2018-12-19 14:50:21

Подобається

Інші вірші поета

Не будити/не буди ти Powiedzenie Вершник війна 11 жовтня 2018 року Єва 11

Інші поети

Ghost Know

@Ghost_Know

Julia K

@yy_mistress

Helen Roo

@Helen_Roo

Схожі вірші

Всі

Дівчинко

Ай

Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.

102

4016

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

11167