Сага об Максирі 2 лютого 2015 року
За горами, за лісами, За дев'ятим ранчо, Є завжди 10 ранчо- Дядько Кункаранчо. Це все віршик, це все вам, Трішечки уяви... Що оце за хам? Дядько Кункаранчо- Злий лінивий мачо. Тітка Іра- це його сестра, Вправная вона. В неї є свій син. Звуть його Максир, А донька.., Доньки нема. Ось оцей Максир- Вправний богатир! Хоч мАлий, та він сИльний. Він всі відра з кавунами, ПеретЯгне рукавами! Кулаком ось раз, ось два, Відірветься голова! Добрий він, Не буде даром Витрачати самоваром, Що могутність, всю сміливість. Це все його милість. Самовар цей непростий, В ньому дух його і сила. Це все Іра! Перетворила його у богатира! Похвала від його їй, Це ж матуся з ранчо-ферми. Це і Бог їм всім поміг, Мужність дав, Оце горіх! Нас всіх він переміг. Богатир Максир- Справжній богатир!
2018-11-30 19:24:27
6
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
4130
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2785