Сага об Максирі 2 лютого 2015 року
За горами, за лісами, За дев'ятим ранчо, Є завжди 10 ранчо- Дядько Кункаранчо. Це все віршик, це все вам, Трішечки уяви... Що оце за хам? Дядько Кункаранчо- Злий лінивий мачо. Тітка Іра- це його сестра, Вправная вона. В неї є свій син. Звуть його Максир, А донька.., Доньки нема. Ось оцей Максир- Вправний богатир! Хоч мАлий, та він сИльний. Він всі відра з кавунами, ПеретЯгне рукавами! Кулаком ось раз, ось два, Відірветься голова! Добрий він, Не буде даром Витрачати самоваром, Що могутність, всю сміливість. Це все його милість. Самовар цей непростий, В ньому дух його і сила. Це все Іра! Перетворила його у богатира! Похвала від його їй, Це ж матуся з ранчо-ферми. Це і Бог їм всім поміг, Мужність дав, Оце горіх! Нас всіх він переміг. Богатир Максир- Справжній богатир!
2018-11-30 19:24:27
6
0
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2622
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3135