Юлія Богута
2022-12-02 01:57:20
Флешмоб я — технарь
Новини, Думки вголос, Особисте
#я_технарь
Знаєте, що мене вразило в три години ночі? Думка, що літературою не можуть займатися люди які навчались за технічними дисциплінами, бо то не їхнє. Бо вони вираховують книги, а не відчувають. Так ось, я теж на фізматі вчилась і в червоному дипломі написана спеціальність "Технологічна освіта....". Я вчила вищу математику, матеріалознавство, креслила двигуни, схеми будівель, писала лабораторні по розрахунку двигуна екскаватора (щоб його. Стільки переробляти, через неправильні похідні дані).
Як ви гадаєте, мої вірші прораховані числами чи емоціями? Мої книги написані по стандартній схемі? Банальні? Схоже, що література не моє? Смішно, але я дійсно технарь. Я люблю, коли в мене чітко працюють прилади. Я люблю графіки, які хоч якось стабілізують моє божевільне життя. І я впевнена, що зараз половина СБ теж дуже полюбила точні дані. Типу, "світло вимкнуть з 2 до 5" чи "летить 100 ракет, збили 80".
Більше того скажу. Навіть творчі професії люблять точність. Гіперреалістичні картини бачили? Думали їх малює порив емоцій? Ні. Їх малюють години кропіткого і точно тицяння олівцем чи штрихування. А спів? Відхились на пів ноти, буде фальш. А точність в правилах нашої мови? Я всією душею ненавиджу "етери" і "трукти" з "проєктами", але правила правопису — це лінгвістичні аксіоми. Препарування жаби — це синтаксичний розбір слова. Одне не викинеш з іншого.
Тикайте хештег, якщо згодні. Розказуйте про свою професію і свою літературу. Покажіть людям, що технарі теж мають право писати і роблять це не гірше гуманітаріїв.