Життя повне
Життя повне див! Починаючи з того, хто тебе народив. Хто зростив, хто любив. Всьому навчив, провчив, впустив, Завів і пустив вздовж світів. Хто тебе через край кохав, Щоденно дбав, себе віддавав. Віддав без усліяких підстав, Підтримував вогник, Що в твоїй тліючій душі догорав. Хто останнім ділився, Бо ж ти друг. І сам не просився, А спокійно підмигнув. Бо чув підтримку, серцем чув. Повне тим хто бажав тобі смерті, Твою усмішку зі спогадів стерти. Ця людина приділила всю себе тобі, Ненависть починається з любові. В убивць не руки — серце в крові. Життя повне див! Починаючи тим, хто тебе створив, Себе уклав в тобі й зарив. Тим хто вогонь в душі палив. Закінчуючи тим, хто тебе вбив...
2025-04-22 19:11:40
1
0
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11943
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2220