Все є я
Dmitri Lokashincofe
Все є я, я є все- Головний життя закон, Слухай своє серце, Життя не витрачайте на айфон. Ти і світло, ти і темрява, Все підвладне творцю, Життя земне складне, Жити "легко" негіднику. Час - життя сировина, Все має кінець, В інтернеті шахраї Прочитає швидкий "писар". Тільки думаю я Свій час усьому, Усі негаразди долі Я з усмішкою прийму. Все є я, я є все, Життя Земна мила, Коли в серці кохання- Не страшна й сума. Якщо час прийде Мені загинути у бою, Я в Душі Світло кохання Назавжди збережу.
2023-07-29 20:55:30
17
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Dmitri Lokashincofe
@Олег Шаула вірш філософського змісту, тож треба вдуматися добре щоб вловити суть
Відповісти
2023-07-30 10:07:22
2
Н Ф
Як на мене, все зводиться до кохання. Це те, чим переповнене серце, по самі вінця. Це те, що вихлюпується на рядки. Завдяки коханню гг витримає все, що йому підготувала доля.
Відповісти
2023-07-30 14:28:31
2
Ірина Велика
Мікро-космос = Макро-космос
Відповісти
2024-02-08 22:23:52
1
Інші вірші поета
Без тебе Тобою хворий Вибір людей Енергія
Інші поети
Ruslan
@unhappy_anonym
Марго Форевер
@Born_In_Darkness
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5688
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10354