Все є я

Dmitri Lokashincofe

Все є я, я є все- Головний життя закон, Слухай своє серце, Життя не витрачайте на айфон. Ти і світло, ти і темрява, Все підвладне творцю, Життя земне складне, Жити "легко" негіднику. Час - життя сировина, Все має кінець, В інтернеті шахраї Прочитає швидкий "писар". Тільки думаю я Свій час усьому, Усі негаразди долі Я з усмішкою прийму. Все є я, я є все, Життя Земна мила, Коли в серці кохання- Не страшна й сума. Якщо час прийде Мені загинути у бою, Я в Душі Світло кохання Назавжди збережу.

2023-07-29 20:55:30

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (6)

Dmitri Lokashincofe

@Олег Шаула вірш філософського змісту, тож треба вдуматися добре щоб вловити суть

Відповісти

2023-07-30 10:07:22

Н Ф

Як на мене, все зводиться до кохання. Це те, чим переповнене серце, по самі вінця. Це те, що вихлюпується на рядки. Завдяки коханню гг витримає все, що йому підготувала доля.

Відповісти

2023-07-30 14:28:31

Ірина Велика

Мікро-космос = Макро-космос

Відповісти

2024-02-08 22:23:52

Інші вірші поета

Без тебе Світло Сонця Для чого ми прийшли на Землю Енергія

Інші поети

Тетяна

@Tetyana1

Ledi_Alina03

@Ledi_Alina03

Ruslana

@rock_ksolana

Схожі вірші

Всі

Минутой мечтания :)

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .

2191

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

2811