Все є я
Dmitri Lokashincofe
Все є я, я є все- Головний життя закон, Слухай своє серце, Життя не витрачайте на айфон. Ти і світло, ти і темрява, Все підвладне творцю, Життя земне складне, Жити "легко" негіднику. Час - життя сировина, Все має кінець, В інтернеті шахраї Прочитає швидкий "писар". Тільки думаю я Свій час усьому, Усі негаразди долі Я з усмішкою прийму. Все є я, я є все, Життя Земна мила, Коли в серці кохання- Не страшна й сума. Якщо час прийде Мені загинути у бою, Я в Душі Світло кохання Назавжди збережу.
2023-07-29 20:55:30
17
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Dmitri Lokashincofe
@Олег Шаула вірш філософського змісту, тож треба вдуматися добре щоб вловити суть
Відповісти
2023-07-30 10:07:22
2
Н Ф
Як на мене, все зводиться до кохання. Це те, чим переповнене серце, по самі вінця. Це те, що вихлюпується на рядки. Завдяки коханню гг витримає все, що йому підготувала доля.
Відповісти
2023-07-30 14:28:31
2
Ірина Велика
Мікро-космос = Макро-космос
Відповісти
2024-02-08 22:23:52
1
Інші вірші поета
Долі сади Набридло Ніколи не здавайся Зимовий настрій
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11977
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4357