Що не так?
В тобі пустота, чи не так? Ти повертаєшся з зустрічі з "не тим", І кажеш, що він не твій смак. Не дивишся, собі в очі, не шукаєш рим. Чекаєш, від долі знак, Накладаючи собі новий грим. Ти й сама не розумієш, що не так. Твій, пасивний емоційний стан Перетворився в "душевний рак". Не говори,що це наслідки старих ран, Не аналізуй, чого є брак. А подумай, може "Вона" твій Коран? Може в Ній ти знайдеш віру, І емоційний храм? Може досить думати про міру, І про свій власний "театр драм"? А якщо Вона, та хто потрібна твоєму звіру? Та що потрібна твоїм губам?
2021-01-03 20:36:59
6
0
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1536
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1075