Постріл - це явище. Як й ядерний вибух. Самі по собі вони взагалі нічого не значать. Стріляти можна по жестянці або в повітря. Бомбу можна підірвати на якомусь далекому атолі посеред океана. Без суттєвих наслідків для людства або випробувачів.
Тому завжди треба оцінювати саме наслідки будь-якої дії. У випадку з пострілом це - поранення, вбивство\самовбивство. Для ядерного вибуху - руйнування, жертви, екологічна катастрофа, та проблеми в майбутньому.
В будь-якого явища є такий собі "шлейф" дій-наслідків. Всі дії пов'язані між собою. Саме вони - деталі верогідного майбутнього або вже існуючего сьогодення.
"Бог створив світ". Це явище. А те, що видбувалося з людьми - їх самовпізнання, розуміння буття, богоборство, релігійні війни - той самий шлейф.
Поранений моряк та кров, яку за кілька кілометрів відчує голодна тигрова акула.
Дівчина та письмо, що вона відправляє на фронт своєму хлопцю.
Описуючи щось, важливо відчувати цю послідовність, зв'язки, взаємодію між всім, що відбулося та відбувається. Це й відрізняє якісні сюжети, історії від поганіх, прямолінійних.
В цьому контексті важливо не те, що Каїн вбив брата. Важливіше те, до чого це призвело.
Навіть, якщо ми подивимось на маленьку мить історії, де німці виходять з договорів та починають світову війну. Важливо не те, що вони це зробили, а те, як змінилася доля людей в цей момент. Як змінилися кордони. Які відбулися зміни в думках людей про світ. Як зрушив з місця прогрес, рухомий потребами війни.
Але подія та наслідки це не просто дві точкі, поєднані відрізком. Все набагато складніше. Це нагадує лабіринт із величезною кількістю ходів. Не всі вони ведуть до виходу. Не всі - у глухий кут або пастки. Варіанти завжди різні. І кількість цих розгалужень, що з'єднуються із сусідніми, прагне нескінченності.
Це і є Всесвіт
- За популярністю
- Спочатку нові
- По порядку