Пролог
Глава 1. Чужі проблеми
Глава 2. Депресія
Глава 3. Чай і кава
Глава 4. Він дивна особистість
Глава 5. Операція "особисте"
Глава 6. Дві симпатії
Глава 7. Помста
Глава 8. Старий щоденник
Глава 9. Боягуз
Епілог
Глава 3. Чай і кава
Мама розповiла менi, що вона вагiтна вже тиждень. Хотіла повідомити татові радісну новину, але на жаль, не встигла. То тепер нас у мами буде двоє, я завжди хотіла брата або сестру.
                           
Я все думала, як віддати смичок Джеймі. Не знала, що робити, потрібно було щось сказати йому, пояснити як я знайшла його втрачену річ. І нарешті, одного дня, я наважилася просто підійти до нього і все розповісти, без зайвих слів і хвилювання.

Розповідь автора:
Амелі дуже хотілося познайомитися з Джеймі ближче, її зацікавило те, що він музикант. Вона хотіла послухати, як хлопець грає.
І ось, зовсім випадково вона його побачила у темному коридорі школи, вигляд Джеймі був зовсім кепським. На обличчі не було усмішки або якоїсь міміки, просто сумні очі, які дивилися на підлогу. Нарешті Амелі наважилася підійти до нього і все пояснити.

-Привіт, мене звати Амелі Бейкер. Я випадково підслухала твою розмову з учителем музики і дізналася, що ти загубив дуже важливу річ для себе. Так ось, я знайшла твій смичок на подвір'ї школи і принесла його тобі.

-Справді? Дякую тобі!-радісно відповів хлопець.

-Ти вибач мене за ту ситуацію, я просто спішила на урок...

-Це ти пробач мене, я через цей смичок зовсім здурів. У мене концерт через три дні, а я його ніяк знайти не міг. До речі, мене звати Джеймі Стоун.

-Зачекай, а твоя сестра часом не Емма Стоун?-здивовано запитала Амелі

-Так, це вона. Ми переїхали з міста Міннеаполіс разом з батьками, тепер будемо жити тут.

-Цікаво, чому ви переїхали саме у Сент-Пол?

-Моя мати ще з дитинства хотіла жити у столиці Міннесоти, ми її підтримали у цьому і вирішили переїхати. Правда нам з сестрою було важко звикнути до нової школи, але зараз усе добре і нам комфортно тут.

-Ти не сумуєш за друзями?

-У мене їх не було.-сумно відповів хлопець.

-Чому?

-Я б розповів тобі, але у якомусь кафе після школи. Зараз дуже спішу, давай зустрінемось у кафе "Black&White" о 15:30.

-Гаразд.

Дівчина усміхнулася йому і побігла на урок.
Розповідь автора:
Амелі та Джеймі різні, але були сором'язливі та загадкові персонажі. Якби не смичок, то можливо вони б ніколи не познайомилися віч-на-віч.
Джеймі Стоун - загадковий персонаж, у нього є сестра Емма(однокласниця Амелі), вони двійнята. Він музикант, чудово грає на скрипці, зачаровуючи усе навкруги. Переїхав з батьками та сестрою з міста Міннеаполіс, у місто Сент-Пол, столиця штату Міннесота. У нього немає друзів, бо він не надто дружелюбний до всіх, але у розмові з Амелі був відвертим.
Амелі Бейкер - головна героїня, живе разом з мамою у місті Сент-Пол. Близька характером до автора книги. Вона обожнює самотність, вважає, що на самоті до неї приходять філософські думки. Ніколи не читала книжок, розумово розвивається без них. Здатна складати вірші у яких є сенс життя кожної людини, правда зачитувати їх комусь-відмовляється.
                                   ***
Після уроків вони нарешті зустрілися. Спішили так, наче більше ніколи не побачать один одного. Вони жадали спілкування і напевно, були готові відкрити свої душі, хоч і майже не знайомі.
Першим прибіг Джеймі і почав чекати свою нову знайому у цьому тихому та спокійному закладі. У кафе смачно пахло кавою, а вона була улюбленим його напоєм. Такий юний, а вже шаленіє від кави. Але він пив її з молоком, а іноді без.
Нарешті прибігла Амелі, побачила його і сіла з ним за один маленький столик, витягнувши маленький блокнот. Вона почала у ньому щось писати, а Джеймі спостерігав.

-Тобі чогось замовити?-запитав хлопець

-Так, чай з м'ятою, більше нічого.

Через декілька хвилин він підійшов до неї із запашним чаєм. Все ж йому було цікаво, що це вона пише у блокнот.

"Він пив каву, вона чай.
-Що це за річ? -Ні, не читай!
Мої вірші: моя забава,
Не будуть гроші, не буде слава.
Я захотіла, я написала,
Не треба грошей, бо не благала.
У цих віршах моя душа,
Відомою я стать не хочу,
Ніхто не дасть ані гроша
За душу молоду, дівочу.
Хіба багато зараз є
Тих, хто цю поезію читає?
Благаю вас, дурних стає,
Вони, не той хто поважає.
Зараз тихо, а за край
Лиш чути, як той дощ шумить,
Він пив каву, вона чай,
В кафе ніхто не гомонить."...
© Ференіка Грушецька,
книга «Усе починається з дружби».
Глава 4. Він дивна особистість
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
loveyou125
Глава 3. Чай і кава
Продовження де? Довго буде чекати ((
Відповісти
2018-03-20 15:05:49
4
сонна
Глава 3. Чай і кава
Вірш дуже крутий💜💜💜💜💜💜💜
Відповісти
2018-03-22 13:41:07
2