Неочікуване запитання
Віра:
Я зайшла в кімнату
-Ну ..Що далі ?
-А я звідки знаю ?Мабуть нам відправлять нове СМС.
Тут в кімнату забігла Мішель.Вона так посміхалась .
-Вірр...
-Щоооо??
-Мені потрібно тобі дещо сказати .-з тою ж самою милою посмішкою казала вона.
-Щось сталось ?Чому ти така рада ?
Тут в кімнату зайшов Міша .Мішель краєм ока побачила його і зробила звичайне обличчя .
-Ти жартуєш ?Я зовсім не рада .Звичайний день .-Вона повернулась і зробила вигляд нібито тільки що побачила Мішу-а ,це ти ,привіт .
-Так це я .Слухай Дань в мене ноут висне можеш допомогти ?
-Так звичайно .
Вони разом пішли в іншу кімнату.
-Віро.Поки їх немає я хочу тобі дещо розказати .
-Що?
-Я цілувалась з Мішею .-вона очікувала від мене якоїсь реакції але я була в шоці .
-Але ж ви один одного ненавидите .
-Що ?Ні!Це не так .І потім він запитав мене чи хочу я бути його дівчиною .
-Ого .Клас .Що ти відповіла .
-Звичайно ж так .Але все за правилами сильно емоції не показувала .
-Зрозуміло .А взагалі ти рада ?
-Так .Мабуть
-Мабуть?
-Ну я хотіла бути його дівчиною але що б рада ...
Я помітила Мішу позаду .Він стояв трохи далі дверей .Я тихенько сказала Мішель про Мішу .Вона різко встала повернулась .
-Міша .Ти давно тут стоїш?
-В досталь.
Потім він повернувся і пішов ,а Мішель пішла за ним .В кімнату зайшов Ден.
-Я не очікував що ти така стервочка.Ти ж набагато раніше його побачила але всерівно довела розмому до цього питання.
-Я не стерва .Я просто виконую завдання .-з посмішкою промовила я .
-Завдання?
Я показала йому телефон .
-Зрозуміло .Таке відчуття нібито гра на них побудована .
-Ця гра -це емоції .На емоціях ми робимо те що ми б ніколи не зробили .Точніше те що б незробили ми ті якими ми здаємось .Емоції відкривають нас справжніх -посміхаючись сказала я .
Я зайшла в кімнату
-Ну ..Що далі ?
-А я звідки знаю ?Мабуть нам відправлять нове СМС.
Тут в кімнату забігла Мішель.Вона так посміхалась .
-Вірр...
-Щоооо??
-Мені потрібно тобі дещо сказати .-з тою ж самою милою посмішкою казала вона.
-Щось сталось ?Чому ти така рада ?
Тут в кімнату зайшов Міша .Мішель краєм ока побачила його і зробила звичайне обличчя .
-Ти жартуєш ?Я зовсім не рада .Звичайний день .-Вона повернулась і зробила вигляд нібито тільки що побачила Мішу-а ,це ти ,привіт .
-Так це я .Слухай Дань в мене ноут висне можеш допомогти ?
-Так звичайно .
Вони разом пішли в іншу кімнату.
-Віро.Поки їх немає я хочу тобі дещо розказати .
-Що?
-Я цілувалась з Мішею .-вона очікувала від мене якоїсь реакції але я була в шоці .
-Але ж ви один одного ненавидите .
-Що ?Ні!Це не так .І потім він запитав мене чи хочу я бути його дівчиною .
-Ого .Клас .Що ти відповіла .
-Звичайно ж так .Але все за правилами сильно емоції не показувала .
-Зрозуміло .А взагалі ти рада ?
-Так .Мабуть
-Мабуть?
-Ну я хотіла бути його дівчиною але що б рада ...
Я помітила Мішу позаду .Він стояв трохи далі дверей .Я тихенько сказала Мішель про Мішу .Вона різко встала повернулась .
-Міша .Ти давно тут стоїш?
-В досталь.
Потім він повернувся і пішов ,а Мішель пішла за ним .В кімнату зайшов Ден.
-Я не очікував що ти така стервочка.Ти ж набагато раніше його побачила але всерівно довела розмому до цього питання.
-Я не стерва .Я просто виконую завдання .-з посмішкою промовила я .
-Завдання?
Я показала йому телефон .
-Зрозуміло .Таке відчуття нібито гра на них побудована .
-Ця гра -це емоції .На емоціях ми робимо те що ми б ніколи не зробили .Точніше те що б незробили ми ті якими ми здаємось .Емоції відкривають нас справжніх -посміхаючись сказала я .
Коментарі