Зрада

Кіра Девіч

Була любов,тепер її нема Була довіра, пропала вона Було все ,тепер його нема Хто винен , ніхто не зна Навіть Я Зрада була але чія ? Від кого?І до кого? Слів нема Є лиш пустота Винен Я ,ні Я Звучить десь там далеко Але яка різниця хто?! Яка різниця як ?!За що?! Питання лиш в одному Що далі буде? Ніхто не зна Можливо розійдемось Можливо ні Але навіщо бути разом Якщо любов в пітьмі!

2018-10-17 16:57:44

Інші вірші поета

Кохання Мир Ніч

Інші поети

Brksam .G

@Tota

Arin lee

@XxunchartedXx

Clarissa Fairchild

@clarissa_fray

Схожі вірші

Всі

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

2289

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

2660