Зрада

Кіра Девіч

Була любов,тепер її нема Була довіра, пропала вона Було все ,тепер його нема Хто винен , ніхто не зна Навіть Я Зрада була але чія ? Від кого?І до кого? Слів нема Є лиш пустота Винен Я ,ні Я Звучить десь там далеко Але яка різниця хто?! Яка різниця як ?!За що?! Питання лиш в одному Що далі буде? Ніхто не зна Можливо розійдемось Можливо ні Але навіщо бути разом Якщо любов в пітьмі!

2018-10-17 16:57:44

Інші вірші поета

Мир Ніч Кохання

Інші поети

MARI

@marsikitsme

☠ ромашка Цветочкина

@Tanya_1311

Bany Bany aladdin

@louis_stylinsom

Схожі вірші

Всі

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

2466

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

3113