Чуєш мила?
Я тебе згадав, чуєш, мила? Згадав моменти ті, Коли серце завмирає, Коли бачив очі твої ясні. Я згадав, у що я вірив, Вірив в наше майбуття. Я знав, буде тяжко, але мріяв, Мріяв про тебе, моя надія. Я забув, забув і так жалію: Як я міг не вберегти Ті миті, які я прожив з тобою? З тобою я б обійшов всі світи. Я тебе згадав, чуєш, мила? Згадав, як сильно я кохав. І досі кохаю, бачиш, Знову моє серце завмирає
2024-06-13 18:48:41
5
0
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2452
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5033