История в поезде

Меффи

Где-то там в далёке, звезды другие горят и люди ходят на головах .... Я видала ,читала,слыхала только толку от них нам? Какой толк нам от них ,если мы с тобою в сетях потерялись, запутались ,замаялись. Словно те рыбки вольные потерялись в городах. Ты кричал мне что будет вечностью наш с тобою летний роман . Что запомнишь ты сонную, летнюю. Что забудешь ты города и примчишся ко мне всю же секунду ,если голос услышишь издалека. Я ж кричала , клялась и доказывала- я смогу без тебя! Я смогу без улыбки и сердца век прожить не моргнув. Только век все идёт и идёт , как корабль ко дну...

2019-07-26 17:45:17

2

0

Схожі вірші

Всі

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

52

3

2541

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

105

8

13458