Остання
Євгенія Стрельченко
Любощами окутана. Силою не взята. Доля твоя сплутана. Сукня твоя м'ята. Руки твої білії У прихисток візьму, Наче царські лілії Й більше не засну. Прірва є між нами. Не зникне вона завтра. Я зашию лозою рани . Ти- моя остання ватра.
2021-06-03 01:57:05
4
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Євгенія Стрельченко
О, дякую! У мене були сумніви і не могла згадати, як правильно.
Відповісти
2021-06-03 10:29:12
Подобається
Інші вірші поета
Я надкушу шматок твого життя Білокоса Весна Завчасно
Інші поети
Princess Mwas
@princess_mwas
Екатерина Арлей
@Katherine_morningstar
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16366
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10139