Блог
Всі
бог на вершині олімпу
Новини, Різне, Особисте
Тіло враз наздоганяє сором, (знову)
Не прийти моїм ногам додому, (знову)
Втратив віру я до свого Бога. (знову),
Відчуваю так себе, неначе...(знову)
Тіло враз наздоганяє сором, (знову)
Не прийти моїм ногам додому, (знову)
Втратив віру я до свого Бога. (знову)
Відчуваю так себе, неначе...(знову)
В мене є про що вам розказати,
Я чекав цього моменту змалку,
В час, коли будинок був як замок,
В час, коли батьки читали казку,
В час, коли я вірив у зага́дки,
В час, коли вночі боявся шафу,
В темноті чекав на світлий ранок.
А чи слухать буде хто трудягу?
Вундеркінда, що завжди у масці?
Заточивши щастя все у фляжку,
Я продав життя у сірій рамці.
Був би і не проти я уваги,
Хоч огида з'їла всю наснагу,
Може при́йде ще моя безстрашність,
Може осягну ще тайну складність,
Зараз же нестерпно щось казати.
Сил нема просити допомоги, (знову)
Серце і душа занадто кволі, (знову)
Складно жити в темноті самому, (знову)
Ніби хочеться чогось додати...(знову)
Сил нема просити допомоги, (знову)
Серце і душа занадто кволі, (знову)
Складно жити в темноті самому, (знову)
Ніби хочеться чогось додати...(знову)
Про бажання, що колись засохнуть,
Ті, що сохнуть так, як сохнуть сосни,
Про страждання, що ідуть по сходах
І повільно мій калічать мозок.
Я тримав свій егоїзм за човен,
Що спасе мене у темних водах.
Вирватись хотів за раду Чорних,
Щоби потім вже взлетіти вгору.
А насправді після кІлькох років,
Неосяжне поле держить попіл.
Я знаходжусь на тяжкому троні,
В клітці, що зробив для мене розум.
Хочеться відбігти лиш на трохи,
Хочу висновки зробить з уроків.
Бог Олімпу запізнився, здохне,
Вкриє труп його земельно-чорним.
Сил нема просити допомоги, (знову)
Не прийти моїм ногам додому, (знову)
Складно жити в темноті самому, (знову)
Відчуваю так себе, неначе...(знову)
Тіло враз наздоганяє сором, (знову)
Серце і душа занадто кволі, (знову)
Втратив віру я до свого Бога. (знову),
Ніби хочеться чогось додати.................(знову)
Моєму сину Люциферу
Новини, Цікаве, Різне
О сину мій,
О зіронько моя,
Тебе я спершу породив.
Небесний янгол чистих сил і мрій,
Що зрікся світла та батькІвського плеча.
О смислу мій,
О сонечко моє,
Літав ти як гарячий Фенікс.
Нащо зажадав моїх холодних сліз?
Прирік тварин на со́рок дощови́х ночей?
О світе мій,
О серденько моє,
І після смерті світиш ти.
В тобі палає потойбічний гнів,
Який ніколи не мине і не помре.
О громе мій,
О блискавко моя,
Ти б'єш прямісінько у серце.
Боляче мені від чорних тво́їх крил,
А ніч нагадує тебе і біль щодня.
Книги
Всі
