Невозможно
Невозможно оторваться от тебя. По ночам лишь наше время правит. С корабля спешим всегда на бал Только наши детки засыпают. Правит ночь дыханием твоим И прикосновением желанным. Главное, не стань в любви чужим, Будь всегда ты любящим и верным! Мне так важно рядом быть с тобой, В радости и в горе принимая. Даже в шторм, коснись меня рукой И штормить я сразу перестану!
2018-05-31 06:12:09
31
8
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (8)
Глеб Буткевич
Классно сказано!👍
Відповісти
2018-06-28 10:41:11
1
Ксюша Авдеева
мне также кажеца 😕😕😕😕
Відповісти
2018-07-26 07:56:30
2
Dmitri Lokashincofe
@Марина Синьоока-Божок невозможное-возможно!
Відповісти
2024-02-06 23:02:53
1
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2210
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2935