Невозможно
Марина Синьоока-Божок
Невозможно оторваться от тебя. По ночам лишь наше время правит. С корабля спешим всегда на бал Только наши детки засыпают. Правит ночь дыханием твоим И прикосновением желанным. Главное, не стань в любви чужим, Будь всегда ты любящим и верным! Мне так важно рядом быть с тобой, В радости и в горе принимая. Даже в шторм, коснись меня рукой И штормить я сразу перестану!
2018-05-31 06:12:09
31
8
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (8)
Глеб Буткевич
Классно сказано!👍
Відповісти
2018-06-28 10:41:11
1
Ксюша Авдеева
мне также кажеца 😕😕😕😕
Відповісти
2018-07-26 07:56:30
2
Dmitri Lokashincofe
@Марина Синьоока-Божок невозможное-возможно!
Відповісти
2024-02-06 23:02:53
1
Інші категорії
Подійні Ода Для дітей Гумористичні Соціальні Вірші в прозі
Інші поети
SpaceWithin
@SpaceWithin
Схожі вірші
Всі
Крапка
Ай
Коли я опинюся в твоєму полоні, це буде найсолодший кінець моєї історії. Це буде крапка на кар'єрі поета, ніяких почуттів вміщених на папері. Це буде найсолодший початок моєї любові – моє кохання ловитимеш у кожному слові, у кожному погляді, у кожному русі. Вірші не потрібні будуть, вони стануть безвкусні.
70
0
4064
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2014