Я сумую за тобою

Мария Шпир

Мій коханий, я сумую, Хоч не бачила два дні Я ридаю і страждаю, Бо так сумно на душі , Ти далеко і так важко Крізь цю відстань донести, Що кохаю справді тебе, Що без тебе я не я, Обійняти тебе міцно, Пригорнутись як до мами, І почути стукіт серця І почути голос твій, Доторк рук твоїх відчути Спокій на душі моїй, Коли поруч ти коханий Коли ти шепочеш ніжно Коли дивишься на мене Коли поруч ти й мовчиш, Ти повір,що розумію Навіть я твоє мовчання, Серця стукіт я ловлю Кожен подих я лічу Кожен порух твій я бачу Жести й міміку твою, І для мене так важливо Бути поруч із тобою Я знайшла нарешті сенс Ти-мій сенс і твої очі, Ти-мій світ..... Тебе кохаю 03.02.20

2020-05-22 12:31:09

Інші вірші поета

Скучаю сильно по тебе Я так в лес хочу Мої спогади про школу Харків-місто,в яке я закохалась

Інші поети

Vvasabi Sova

@vvasabi_sova

Zinzee Noel

@undiscoveredflower

Інга

@troubled_soul

Схожі вірші

Всі

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

2428

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

3089