Максиміліан Степовий
2023-11-12 02:54:43
Мандрівка світом Аквілону. Королівство Моран-Тан.
Цікаве, Різне, Особисте
(18+) Уявімо, що ми знаходимося на невеличкому кораблі з білими вітрилами та готуємося здійснити грандіозну подорож по океанам та морям всесвіту Аквілону, щоб розібратися з релігіями та звичаями, які панують на тутешніх землях. Наше плавання почнеться із самісінького заходу, а закінчиться на сході, адже далі жодних земель не лежить, а просто здійснюється коло, що приводить нас знову до відправної точки.
Першою зупинкою для нас стануть вулканічні острови Моран-Тану. Вони складаються із центрального невеликого острову Тан та більшого острову, що має форму своєрідної дуги, острову Моран. В центрі Тану знаходиться вулкан, який постійно викидає у небо пасма попелу та диму. Через це небеса тут завжди затягнуті важкими хмарами, а ноги обпікає гарячий попіл, що подібно до піску в пустелі, вкриває тісним шаром землю. Часто, небеса стають червоними, здіймається могутній вітер і попіл починає летіти в обличчя із великою силою, розсіюючись над островами. Таке явище називають попелястими бурями. Щоб його уникнути потрібно одягати просторий захисний одяг, а на обличчя одягається нікаб(спеціальний головний убір, що приховує повністю все обличчя та волосся від потрапляння попелу), а ще захисні окуляри із міцного алмазного скла. Якщо буря застане нас у ашхані, своєрідній мертвій зоні із магмовими скелями, то вона може створювати там руйнівні цунамі, від яких майже нереально врятуватися, якщо ти не знаєш цих земель та відповідних укриттів. Острів Тан та північний регіон Морану, який називається Ашландом є самими жорстокими місцями, в яких нічого не родить, окрім отруйних рослин, небезпечних лоз та кровожерливих чудовиськ. Лише в південному регіоні острова Моран під назвою Дженет є більш-менш придатний ґрунт для зеленої рослинності та вирощування їстівних коренеплодів. Родючості цей регіон завдячує завдяки пасму гір, що отримали назву Дженетська Авлія. Саме ці гори приймають на себе більшу частину попелу та лави з вулкану і тому захищають землі від ураження отруйною сіркою та попелом.
Колись ці землі були під владою
гобліноїдних племен. Хоча як можна назвати це владою? Скоріше, ці племена просто існували на цих жорстоких землях до приходу перших аґрестійських вигнанців з імперії Аквілон, яких випадково сюди закинув шторм. Пройшовши ряд жорстоких трансформацій завдяки темній магії, ці перші люди перетворилися на сатріанців, абсолютно новий етнос. За своїм походженням сатріанці вважаються напівельфами, адже в їхніх жилах тече кров стародавніх масагетів та ефілнуарців, а ще вони близькі і з аґрестійцями, адже колись вийшли з цього народу, хоч і змінили свої звичаї, культуру та світогляд повністю.
Сатріанці витіснили гобліноїдів та підкорили більшу частину чудовиськ, навчившись виживати на своїй суворій новій батьківщині. На цій землі вони побудували багато міст і так виникло Морантанійське королівство, незалежне від імперії Аквілон. Спершу, ця держава була монархією на чолі із Рахманом або Першим Сатріанцем на загальній мові. Така назва спеціальна, адже ім'я лідера сатріанців невідоме, воно загубилося у вирі часу і достеменно не відомо чи це титул, чи просто ознака того, що він перший з новоутвореного народу, перший на троні або перший, тому що виступав релігійним пророком волі Файроса для свого народу.
Так чи інакше, саме Рахман став першим монархом нового королівства та лідером сатріанських набігів на землі Аґрестії та Аквілону. Мрією монарха було помститися імперії за вигнання, але згодом помста поступилася місцем думкам про політику та життя майбутніх поколінь, тому пізніший період життя Рахман прагнув досягнути вигідного договору з імперією, за яким Моран-Тан зливався із Аґрестією та ставав єдиним королівством, союзним вже королівству Аквілон. На жаль, імператриця Ґроста зрадила сатріанців, не поступилася могутністю своєї влади та володіннями васалів, тому нанесла удар в спину.
Це призвело до нової війни, облоги Лонґфорду та замку Касандер, під час якої сатріанці програли, а Рахман зазнав тяжкого поранення. Він би видужав та повернувся до реалізації своїх планів, але було вже запізно. Його молодша донька Зулейма почала своє сходження до влади з отруєння батька, жертвопринесення матері та знищення своєї другої та третьої сестер. Користуючись також і зникненням своєї старшої сестри, яка вирушила у далеке плавання з метою дослідження океанських просторів, Зулейма потрапила на трон батька і одразу почала все змінювати під свій стиль.
Повторювати про завоювання Зулейми та її успішні кампанії я не буду, адже про це надто багато разів заходила мова. Тут ми зосередимося саме на зміні устрою держави, який значно змінився від часів її батька. Фанатичність Зулейми та її розчарування у чоловіках сприяли поширенню ролі матріархату серед сатріанців. Батько розчарував дівчину тим, що відмовився від першої цілі помсти задля пошуку мирного життя із імперією, який і призвів до поразки сатріанців. Зулейма знала, що недійцям довіряти не можна ні в якому разі. Тому м'яка політика батька змінилася на жорстоку позицію з боку сили, де Зулейма вбачала майбутнє Моран-Тану у повному знищенні імперії Аквілон та створення нового державного формування у формі Морантанійського Каганату, де всі землі колишньої імперії відійшли б під владу Моран-Тану. А ще Зулейма колись один раз кохала, але кохання те було не щасливим, а чоловік зрадив її і просто маніпулював нею, бажаючи досягти трону. Побачивши ризик повернення старої монархії, Зулейма знищила його і з тих пір стала жінкою-воїном та чарівницею, яка думала про битви та політику, але не про кохання. Хоча є туманні згадки про те, що у Зулейми був у цьому шлюбі син, якого вона просто віддала до іншої родини і більше ніколи не цікавилася його долею, вона була розчарована тим, що в неї саме хлопчик. Історичних підтверджень цьому не існує, хоча в пізній історії Моран-Тану ставалися такі випадки, коли володарки сварилися за приналежність до роду Рахмана та Зулейми Величної, проте більшість з них просто брехали та зміцнювали цим власні повноваження. Але я висуваю таку теорію, що правдивою людиною, в жилах якої тече кров Рахмана та Зулейми, могла бути Айсіналія Сабах-Рун. Але це важко простежити через хаотичність зв'язків сатріанців та постійні винищення деяких родів під час набігів чи міжусобних війн.
Після смерті Рахмана сатріанці розкололися на три міні-держави. Це були острів Тан, серце матріархату і місце де зародилася перша старосатріанська мова, Ашланд із столицею у місті Шіптар, серце чоловічого спротиву, яке бажало повернення старого монархічного устрою (тут панувала Темна Мова, запроваджена Першим Сатріанцем, але, на жаль, з часом вона стала мертвою мовою, які використовують тільки слуги самої Першосили Морок існують здогадки, що саме вона нашепотіла ці знання Рахману) і Дженет, нейтральний регіон, де займалися тренуванням диких звірів, полюванням, землеробством, скотарством та дослідженням таємних знань, залишених після Рахмана(саме тут запровадили новосатріанську мову, яка стала загальноприйнятою для всього Моран-Тану попри існування старих діалектів).
Лише із часом Зулеймі вдалося підкорити всі ці незаконні державні формування та об'єднати їх у загальне королівство Моран-Тан знову. Звісно, що був геноцид бунтівних чоловіків, перевиховання малечі чоловічої статі відповідно до нових правил і тому подібне. Це все був жорстокий та болючий процес, який, проте, привів до виникнення ось цього більш сучасного Моран-Тану, відомого із пізніших історій.
Ми тут маємо матріархальне королівство, але із складною системою у своїй основі. Суспільство розділене на касти. Для кожної касти відведена своя роль в житті держави. До складу човечанства входить простонароддя, яке складає основу економіки всього королівства. Терашмеди або воїни тіні- це виключно чоловіки, які вчаться майстерно володіти зброєю, примітивній магіїї для тихих вбивств та невидимості і їхня роль лежить в тому, щоб вірно служити жінкам та помирати за них в перших лавах війська. Фактично- це розхідний матеріал і кожен чоловік усвідомлює свою роль, але їх так перевиховали фанатично підкорятися жінкам, що вони навіть і не думають про повстання. Хоча винятки й існували, такі, як різанина у Академії Таїнств, яку вчинив відступник Арнул Заліндр, але це велика рідкість. Також є випадки, що в рядах терашмедів можна зустріти жінок-рядових або й командирів з цієї касти. Чому існують виключення? Зазвичай, сюди можуть потрапити такі жінки, які від народження не мають здатностей до магії чи зазнали якихось фізичних ушкоджень, що спричинили проблеми із творінням магічних заклинань. Буває й таке, що деякі вештіци самі можуть свідомо перейти до касти терашмедів, якщо їм більше імпонує саме бій на холодній зброї.
Далі йде каста вештіц. Це тільки виключно жінки, бо чоловікам заборонено займатися магією глибоких рівнів. Якщо у дівчинки є магічні здатності, то неважливо чи вона походить із човечанства, чи вона аристократка, їй відкритий шлях до Академії Таїнств та привілейованого стану вештіци. Але не достатньо просто увійти в академію, все там вивчити і оголосити себе вештіцею. Це не так просто. Насправді, фінальні екзамени після закінчення академії передбачають деякі випробування.
Перше- випробування вулканічною сіркою. Дівчат збирають у кімнаті, магією викликають отруйну летючу речовину і замикають на 24 години у такому приміщенні. Дівчата повинні одразу почати медитацію та навчитися контролювати своє дихання, щоб фільтрувати повітря та вижити. Не всі проходять ці іспити, але сильні досягають успіхів. На світанку тіла тих, хто не пройшов, просто спалюють і ніхто за слабкими не шкодує. Додам ще, що є випадки конкуренції між дівчатами. Дружби не існує, лише користь, і тому бувають і ножі в спини, і містичні раптові смерті. Це все може відбуватися, якщо якась юна учениця вирішить знищити небезпечну конкурентку.
Другий іспит- полювання за пером та кістками алкотест. Це така вогняна птиця, яка живе на вершині вулкану Тан. Цей іспит дуже сакральний для вештіц та всіх сатріанців, бо за легендою саме пером такої птиці Файрос обдарував Рахмана і той ним написав перший Корі'Тан, священне писання Культу Полум'я. Від дівчат вимагалося піднятися на вершину вулкану, віднайти птицю, яка прийме бій та вбити її, щоб забрати вогняні пера та кістки. Все це потім вплітається у вигляді талісманів до волосся, посоху та шиї відьми, як ознака її проходження цього іспиту та благословіння Файроса.
Третій іспит- довести свою лояльність власному королівству. Це передбачає від вештіци очолити власний загін терашмедів та вирушити у набіг на імперію Аквілон. Чим більше рабів та провіанту принесе така вештіца, тим успішнішою вона вважається. Якщо хтось завагається, то його принесуть в жертву на вогнищі.
Четвертий іспит- навчитися виживати у власних землях. Для цього вештіц призначають до відповідних каст вартових, де вони проходять строкову службу, вдосконалюючи навички та воюючи із чудовиськами та гобліноїдами.
П'ятий та фінальний іспит- зійтися у двобої на арені із супротивником, перемогти його, вирізати серце та спалити на вівтарі Файроса. Зазвичай- це іспит із дуже великою хитрістю. Адже тут можуть вивести проти вештіци будь-кого з її близьких- матір, батька, сестер чи братів, подруг і тому подібне. Таке рідко буває, але іноді при цьому іспиті використовують таке, щоб змусити вештіцу порвати із усім мирським та тим, що може зробити її слабкою. Та, що завагається, буде принесена в жертву. Та, що зможе вбити близьку людину, отримає благословіння Архімагістра та стане врешті вештіцею. Але частіше бувають ситуації, що тут просто виводять сильного противника і змушують його перемогти. Це роблять у випадках, коли близькі вештіци можуть становити цінність своїми навичками та магічними здатностями, тоді таким ресурсом дарма не розкидаються.
Окремо від вештіц існують касти вартових. Вони охороняють міста, каравани, служать провідниками по ашханам, воюють із чудовиськами під землею та літають на драконах, патрулюючи небеса. Різна варта відповідальна за певну сферу охорони. Щодо вештіц також додам, що вони розділяються на виходців із човечанства та аристократію. Представниці колишнього човечанства характеризуються одинарним прізвищем, як приклад Сабріна Заліндр або Айзалія Торав. Але якщо хтось із близьких цих відьом, чи вони самі прославляться у якомусь бою та заслужать довіру Архімагістра, то їм можуть надати аристократичний статус і тоді всі нащадки таких вештіц вже будуть аристократами. Тут ми переходимо поступово до самих аристократів. У них подвійні прізвища, де перша частина- це прізвище матері, а остання- батька. Тому виходить Мор-Вада, Сабах-Рун, Кірі-Торав і тому подібне. А коли одружиться Мор-Вада з якимось примірним нащадком Раф-Акальми, то в її дітей буде таке прізвище Мор-Акальма. Ось як вони утворюються. І частіше саме рід матері продовжується, а часточка батька весь час відпадає у наступного покоління, адже коли Мор-Акальма одружиться, то у дітей відпаде остання часточка і зміниться на прізвище чоловіка, саме його останню частину. Складна система сатріанських прізвищ.
Вище звичайної варти стоїть каста королівської варти, яка знаходиться у палаці та охороняє саме королівську родину ціною власного життя. В Моран-Тані є, дійсно, король та королева. Але вони так, фікція, маріонеточки. Якщо ви прибудете до Моран-Тану, то вам точно не до них треба йти аудієнції прохати, а сміливо їх минати. Бо тут король та королева- це надійне прикриття справжнього володаря, а ще вони займаються релігійними церемоніями, оголошенням законів, які їм дають зверху, приймають тільки сатріанський народ у різних питаннях локального характеру, але здійснюють дрібне судочинство виключно цивільного або адміністративного характеру.
У короля та королеви є свої жахливі проблеми. Якщо хтось з них безплідний і не здатен мати дітей, то його приносять в жертву на вогнищі та коронують наступного. При тому ні чоловік, ні жінка, ніяк не реагують на можливу заміну партнера на троні. Їм просто байдуже, бо між ними немає кохання, це суто церемоніальна посада і такий точно вимушений шлюб. Бували й виключення, як у випадку батьків Айсіналії, коли кохання все ж таки запалювало серця, але частіше це просто крижана байдужість до участі свого партнера.
Якщо король чи королева зрадять на стороні своєму партнерові і будуть мати дітей на стороні, то їх теж можуть спалити на вогнищі разом із вагітною іншою особою чи вже народженими позашлюбними дітьми, бо це незаконно. Також, якщо в королівській сім'ї першою народжується дівчинка, то її приносять в жертву на вогнищі. Бо вважаються, що фіктивний трон повинен посісти саме старший син, бо це гідно лише якогось там чоловіка, а не жінки, вищої особи у державі. А як такий син може бути старшим, якщо попереду народилася дівчинка? Жорстока логіка, але такі вже звичаї у цього народу.
І вона можуть спалювати довго дівчат, аж поки не народиться саме син. Лише після цього можуть бути і дівчата у монаршій сім'ї. Якщо ж королева п'ять раз народить тільки дівчинку, то її спалять на вогнищі та замінять іншою жінкою. Якщо буде доведено, що вина лежить саме у чоловікові, то тоді така ж участь може спіткати і його. Трон королів передається виключно старшому синові, а всі інші дівчата мають право стати вештіцами.
Що стосується вештіц, то вони можуть зробити шикарну кар'єру у королівстві та наблизитися до Верховного Архімагістра. Найбільш почесними посадами є звання Головнокомандуючої всіма вештіцами та Правої Руки самого Архімагістра. За ці дві посади вештіци готові творити інтриги та вбивати одна одну. Найбільш привілейована остання, бо якщо отримаєш доступ до тіла правдивого володаря, то завжди можна його прибрати хитрістю та самому стати володарем.
Вище короля та королеви стоїть Біла Варта, тобто особисті охоронці реального правителя Моран-Тану. Це обрані з п'ятирічного віку дівчата, яких вилучають із родин та починають тренувати у атмосфері тортур, ненависті та повного викорінення особистості та думок. Їм відрізають язики, обличчя ховають за золотою маскою у вигляді однакового жіночого обличчя, вони спілкуються мовою жестів та дуже витривалі. Біла Варта ніколи не зраджує свого володаря, їх не підкупити і вони завжди пильні. Це ідеальна жорстока зброя для захисту та вбивств. Оця всі підготовка і йде для того, щоб Архімагістр точно був впевнений у вірності своїх слуг. А що, якщо хтось вб'є таку вартову та стане нею? Де гарантії безпеки? Вони є. Білі Вартові відразу відчують, що присутня поводить себе дивно, зловлять її та викриють наявність язика. Нічого не допоможе, адже самі ці вартові діють, як один механізм, вони на ляльок механічних схожі, хоч і є людьми. А шпигун буде із власним характером, емоціями та страхами, напругою і це відчують справжні вартові, яким такі емоції невідомі зовсім.
Ну і вище всіх стоїть справжня володарка Моран-Тану, та, яка сидить на Троні Аждаха. Верховний Архімагістр Моран-Тану. Зазвичай, ця посада не має спадкоємства і передається через вбивства, зради та море крові. Архімагістр керує всіма справами у королівстві та за його межами, це наймогутніша вештіца і їй підкоряються всі інші. Бували виключення, що трон міг перейти до сестри(але це рідкість, тільки випадок Амайлії та Ейлонії). А так, там і труїли, і вбивали, і випадкові смерті влаштовували. Тому Архімагістр завжди боїться зради та тримає своє королівство у залізному кулаці. Це жорстока та владна жінка, яка здійснює всю діяльність всередині Моран-Тану.
Сатріанці сповідують релігію під назвою Культ Полум'я, засади якої визначені у Корі'Тані. Головним божеством у них є Файрос, який закликає боротися та виживати, брати від життя те, що можеш взяти та рухатися вперед до своїх цілей через кров невірних. Тому це бог війни в очах сатріанців. Він приймає людські жертви, забираючи їх через вогонь. Крім Файроса, сатріанці ще мають у своєму пантеоні Ватеру( тут вона виступає як оманлива сутність, що може дати воду і тут же отруїти того, хто її вип'є, змушує страждати міражами і тому подібне), Еарса( у іпостасі суворого воїна, що днями та ночами воює з чудовиськами, які спотворюють цей світ. Але із кожним місяцем на небі його перемагають, приковують до скелі та розтерзують, щоб він із новим світанком воскрес та вирвався до нової боротьби), Аґнію(тут це жорстока богиня, яка воює із ілюзією Ватери, старається принести дощ на вогняні землі із собою, очищає отруту звідусюди, але й легко гнівається, викликає руйнівні шторми та могутні буревії), Лайта(це його ковадло чують сатріанці кожного дня і це теж жорстокий бог, який готує підступні дії проти своїх братів та сестер, він вступає у боротьбу із Файросом, мріючи скинути його з престолу головного бога, але Бог Вогню кожного разу скидає свого меншого брата у глибінь океану, звідки той повертається кожного разу. Цей міф просто базується на тому, що блискавка теж може запалити полум'я, але його сатріанці вважають неправдивим, а на грім думають, що то Лайт знову бореться із Файросом).
І останньою в пантеоні є Морена, богиня тут не смерті, як ми звикли, а тіней, мороку, обману, інтриг. В сатріанців ця богиня забирає до свого холодного Царства Мертвих тільки боягузів, відступників та слабких, бо Ахірет Файроса виключно для сильних та гідних героїв. А ще цю богиню шанують сильно саме вештіци та терашмеди, бо останнім вона допомагаю ховатися в тінях, а чарівницям надає могутню темну магію та здатність реанімувати трупи померлих. Ще додам, що Ватера вчить магії крові, одній із руйнівних магічних дисциплін, тому ось ще один доказ підступності богині.
Звісно, що це такий екскурс до богів серед призму Корі'Тану та народу сатріанців. І він відрізняється від інших панівних релігій. Крім того, у сатріанців розвинена торгівля рабами з числа жителів імперії Аквілон, яких вони захоплюють у полон. Раби не мають права спілкуватися на власній мові, змушені силою переходити у сатріанську релігію, але від цього їхнє становище не покращується. Рабам не можна розмовляти із сатріанцями та дивитися їм у очі. Так само, як чоловікам сатріанським не можна відкривати рота без дозволу жінки та дивитися у очі жінці, поки вона сама цього не дозволить. Тут лише жінка- центр держави, центр всього і це варто усвідомлювати.
Тепер уявимо, що ви народилися сатріанцем і Моран-Тан для вас рідне королівство. Якщо ви чоловік, то ваша участь- це бути простолюдином, терашмедом чи королем. Але ви будете служити жінкам, коритися їм в усьому і якщо щось зробите не так, то можете швидко та болісно загинути. А якщо ви й терашмед, то на полю битви вам варто проявити всі вміння, бо саме ви будете в перших лавах війська. На кар'єрний зріст вам нічого й сподіватися, магії вчитися вам теж не можна. Якщо ж ви народилися жінкою в Моран-Тані, то всі двері для вас відкрити при вашій хитрості, мудрості та спритності. Ви можете стати вештіцею, заробити собі значне ім'я, дослужитися до головнокомандувача чи правої руки самої правительки, а потім, при належній гостроті розуму, ви можете вбити свою володарку та посісти її престол. Головне, зробити це самим тихим та підступним чином. І ось ви вже сама Верховний Архімагістр Моран-Тану. Вся влада у ваших руках, але й ваше життя стоїть перед ризиком. Лише вам вирішувати кого до себе наблизити, а кого прибрати з дороги, поки не стало пізно.
Якщо ж ви недієць чи аґрестієць, які потрапили до Моран-Тану, то неважливо вже, чи ви чоловік, чи жінка. Ви- людина другого сорту для сатріанців, ваша участь рабська і на вас чекає тяжка праця або смерть в якості жертви богу Вогню. Щоправда, до аґрестійців трішки лояльне ставлення мають сатріанці, пам'ятаючи про своє колишнє походження. Вони називають аґрестійців єретиками, загубленими братами і намагаються відкрити їм очі на правдиву релігію та брехливу імперію Вліндрелів. Колись, аґрестійців могли й перетворювати на сатріанців темною болючою магією. З часом ця здатність була забута із смертю Рахмана, тому аґрестійців просто переконують припинити чинити опір та укласти союз із Моран-Таном, розірвавши всі угоди з Аквілоном.
Але якщо ви саме недієць, то ви чужинець з-за моря, той, хто прирік на вигнання предків сатріанців, брехун, народ якого відібрав законні землі, що належали першим людям, які тут проживали на материку. І до вас буде найжорстокіше ставлення.
