О, Морана, Ти все для мене значиш, Ти цілий багатогранний світ, Ясне сонце в небі, Володарка могутніх блискавиць, Ніжна чуйна душа! Вся твоя чарівність срібним блиском охоплює струни душі моєї! Всі молоді хлопці та їхні сім'ї припадають за тобою! Але серед них усіх ти обираєш лиш мене! О, Морана, Ти вся будеш лише моєю, Ти найвища дорогоцінність в цьому світі, Моя персональна чарівниця, Неймовірна володарка мого серця! Ти мене надихаєш, Завжди в усьому підтримуєш, Важливою для мене постаєш! Так вийди ж до мене, моя красуня! На тобі блискуча фіолетова сукня, В очах зірки, У чорному волоссі хмарки, В голосі чарівні співочі звуки! Зустрічайте цю прекрасну леді, Пані Морану Лоу! Морана: У думках моїх гуляє вітер, Щиро співає моя душа. І я до тебе лину, Лину у небеса. Дивишся у мої очі ніжно, Звертаєшся, як до сонця. А я у тобі огортаюся тепло. У записи мого творця. Творець — то ти, в моїх надіях. Під зачарованою Десною, вірою спіймаю я натхнення. У вихорі, на емоціях. З вірою до тебе, як повсякдення. Зажди, від мене не зможеш ти відмовитися! Зажди, то ти ніжно до мене все шепочеш! Зажди, лише тебе в цих небесах я шукаю, Серцем та руками ніжними До твоєї теплої душі я лину! Заради мене, готовий ти всіх інших покинути! 💖💖💖 Наша з тобою любов То не випадковість, а правдива доля! Блукав я серед інших, Але не по добрій волі, А через клятий темний примус! Весь час питаєш мене, Як там мені без тебе спиться? Питаєш мене, чи правдиві мої почуття до тебе? Лише дай мені одну-єдину можливість, Щоб довести все тобі! Довести, що між нами спалахнуло Правдиве полум'я кохання, Невгасиме та могутнє! Нехай покажу тобі єдиній Що містить у собі моє палке кохання! Морана: У саду слів розпускаються плітки, Інтриги кружляють, хитрощів ритми. Люди говорять, а я тільки створюю хвилю, Що важлива тобі, вірю чи не вірю. Всюди, куди оком не кинь- Самі плітки й інтриги теж, Цього між нами хочеш ти? Як вірити маю тобі? ⛈️⛈️⛈️ Дай мені лише всю до себе пригорнути, Дай ніжний поцілунок твоїм лагідним губам віддати! Захоплює мене в цю мить натхнення, Пристрасть та до тебе кохання! А куди ж ти весь час зникаєш, мила? Як міраж розтавати починаєш, Але я добре знаю, Що ти завжди час на повернення до мене Віднайдеш! До біса всі сумніви й страхи, В серці тебе поряд я тримаю, З думок своїх не відпускаю, Завжди про тебе єдину пам'ятаю! А ти тихенько позаду знову з'являєшся, Гнучким станом до мене пригортаєшся, Руками ніжними шию охопиш, Та своїм чарівним голосом на вухо мені шепочеш: "Кохаю тебе!" О, Морена, Нічого іншого для щастя мені не потрібно, Лише твоя присутність, Голос відчувати твій можливість, Твої тоненькі пальчики ласкаво цілувать, Нікому іншому не віддавати! Написано в співавторстві з неймовірною та чарівною @morana_lowe