...

Деміра Рейн

у мене нема часу, я заплатила за те, щоб легше дихалось. бо з кожним днем все важче, здавалось, ще не багато мені залишилось, у мене нема сил, схоже вони також мають свої певні ліміти. не знаю коли і з ким, мені доведеться цю землю покинути. у мене нема почуттів, якісь стали непотрібні а інші загинули. лютий ворог - як звір, якщо не вбив, то зумів покалічити. у мене нема часу, я ним заплатила, за щось більш важливе. і поки у мене є ще п'ять хвилин, я витрачу них, на те, щоб любити Україну. 25.02.23/10.03.23

2023-03-10 20:37:01

Інші вірші поета

СТРІЛЯЙ На білому фоні смерть в синьо-жовтих очах Раз і назавжди !

Інші поети

miss tortoise

@kookis1997

Momen ali

@momen_ali

Veronika Gold

@Goldenbum

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

11684

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

4179