ВУЛИЦІ
Деміра Рейн
імена друзів тепер носять вулиці, застигли їх посмішки на фотографіях, минуле, що точно уже не забудеться, віднині життя болить чорними датами. старе кладовище майорить синьо-жовтими, двадцятиріччні — занадто рано, ти серед них — так само усміхнений, твоє фото і надпис — till Vallhala... _________________________ сьогодні випадково побачила цю фразу «мої друзі стали вулицями» і написала болючі рядочки, мабуть знайомі кожному, на жаль 😔😔
2023-03-11 18:54:41
13
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сандра Мей
😭 Дійсно болючі слова й вірш, який викликає емоції. Автору мої оплески за те що написав такий чудовий і ніжний вірш🌹
Відповісти
2023-03-12 21:18:18
1
Хонна
... слів не вистачає, хоча у Вас вистачило...
Відповісти
2023-07-23 15:24:03
1
Інші вірші поета
Ти любиш дивитись на захід... Гірше смерті RED У вікнах по місту люди люблять життя...
Інші поети
Danny
@danny_o91s
bas_mala
@bas_mala
Vinay Deshlahare
@avin_rafael
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2765
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13258