ВУЛИЦІ

Деміра Рейн

імена друзів тепер носять вулиці, застигли їх посмішки на фотографіях, минуле, що точно уже не забудеться, віднині життя болить чорними датами. старе кладовище майорить синьо-жовтими, двадцятиріччні — занадто рано, ти серед них — так само усміхнений, твоє фото і надпис — till Vallhala... _________________________ сьогодні випадково побачила цю фразу «мої друзі стали вулицями» і написала болючі рядочки, мабуть знайомі кожному, на жаль 😔😔

2023-03-11 18:54:41

13

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Сандра Мей

😭 Дійсно болючі слова й вірш, який викликає емоції. Автору мої оплески за те що написав такий чудовий і ніжний вірш🌹

Відповісти

2023-03-12 21:18:18

1

Хонна

... слів не вистачає, хоча у Вас вистачило...

Відповісти

2023-07-23 15:24:03

1

Схожі вірші

Всі

Question 1?/Вопрос 1?

shadowlinxxx morgan

The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx

45

8

4254

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

43

17

2430