Вірші
Порив фантазій
Пиши, говорить голос у нутрі
Пиши коли серце томиться в житті!
Перо торкається паперу
Виводячи чорнилом світ
Оживляючи кожну літеру
Продовжуючи історії вік.
І лиються слова із уст моїх
Шукаю я доріг самотніх....
Щоб і дерева мали змогу вчути слова
Що промовляє спокійна душа.
І свіжість проникає в серце
І прагнуть руки обійняти вітер.
Дзюркоче десь джерельце
Душа на мить заквітне.
Уява-дивовижне місце!
0
0
54
