Потрібно відпустити тебе, мила!!
Це було марно, кохано!! Кожен ранок був біля тебе, У ночі скрути, Допомагав тобі, Але це було не взаємно. Коли я палко присвячував тобі, Свої пристрасні вірші. В тебе на думці був інший, Якого так сильно любила. Твоя холодність, Гріло моє серце. Твоє похмуре лице, Вселяло велику надію, А це були знаки, Щоб не заважав тобі. Одного світлого для мене дня, Я зізнався у своїх почуттях, Але ти відмовила, Так холодно, Що серце запекло вщент від холоду. Обрала іншого, Розумію твій вибір, Це той, Хто тобі даруватиме, Щасливі миті і поцілунки, У твоє любляче серденько. Я піду так тихо, Як і прийшов, Та більше ніколи не зустрінемося, Мила моя!!
2024-08-22 19:01:39
0
0
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4109
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4943