Грим
Анастасія
Загорілося полум'ям небо, Фіолетове виливши дно - То - кіно... Але плакати більше не треба: Твоя осінь померла давно, Все одно... Недопалок життя догорає, А крізь пальці просочує дим. Йди за ним. А до неба лиш попіл стрибає, А на ваті залишився лиш грим. Грим - без рим...
2019-01-01 13:35:42
9
0
Інші вірші поета
Піаніст Повітря ковток Я і ніч Безмовна тирада
Інші поети
mrakobis
@mrakobis
Veronika Gold
@Goldenbum
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3385
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4717