Німий простір
Анастасія
Між нами німий простір Який захоплює ще більше Між нами все ще осінь Така холодна і ніби вічна Між нами сто тисяч нерозв'язаних думок Що переплітаються чужим голосінням Між нами лише однісінький крок Який не дасть нам впасти в тління Між нами відверті фрази , і їх солодкий біль Не хочу відпускати тебе і не мрій Тінь. Тої тиші падає темна тінь . Тримай мене благаю, тримай зі всіх зусиль.
2017-11-19 10:52:35
10
0
Інші вірші поета
Піаніст Грим Я і ніч Повітря ковток
Інші поети
Ruslana
@rock_ksolana
Momen ali
@momen_ali
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2406
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2095