Німий простір
Анастасія
Між нами німий простір Який захоплює ще більше Між нами все ще осінь Така холодна і ніби вічна Між нами сто тисяч нерозв'язаних думок Що переплітаються чужим голосінням Між нами лише однісінький крок Який не дасть нам впасти в тління Між нами відверті фрази , і їх солодкий біль Не хочу відпускати тебе і не мрій Тінь. Тої тиші падає темна тінь . Тримай мене благаю, тримай зі всіх зусиль.
2017-11-19 10:52:35
10
0
Інші вірші поета
Грим Я і ніч Повітря ковток Сама про себе
Інші поети
Khokh..
@khloudm99
Lacey Nicole
@lacey_nicole
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2401
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4776