Німий простір
Анастасія
Між нами німий простір Який захоплює ще більше Між нами все ще осінь Така холодна і ніби вічна Між нами сто тисяч нерозв'язаних думок Що переплітаються чужим голосінням Між нами лише однісінький крок Який не дасть нам впасти в тління Між нами відверті фрази , і їх солодкий біль Не хочу відпускати тебе і не мрій Тінь. Тої тиші падає темна тінь . Тримай мене благаю, тримай зі всіх зусиль.
2017-11-19 10:52:35
10
0
Інші вірші поета
Повітря ковток Грим У місті Смутку ... Піаніст
Інші поети
Аня
@Ann_000
Truth13
@Truth13
Corbie
@ezzylryb
Схожі вірші
Всі
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1380
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4826