Білий карлик на дні чашки (+озвучка) (вірш в прозі)
Мій світ нагадує велетенську чашку малинового чаю. І я іноді навіть не помічаю, як у нього потрапляє листя. Звичайно, воно змінює смак, але навіть тоді я знаю, Що не зможу розлюбити його і просто від нього зректися. Люди, котрі входять в моє життя, змінюють колір фарфору, Його товщину, і можливо навіть форму, але це пусте. І навіть через це я ніколи не зраджу цю напівпрозору Суміш, адже якщо я зміню напій -моє життя вже буде не те. І не дивлячись на те, що я завжди його п'ю лише крижаним, Він буває на смак зовсім різним, адже події бувають різні. І знаєш, з твоїм приходом у мою посудину, повільним, ніжним Кроком, мій чай почав виблискувати, наче у ньому наскрізні Отвори, аж до самого ядра палаючої червоної кулі. Наче на дні чашки з'являється наднова зірка, білий карлик. Наче водночас сотні небесних світил потонули В мені, і я опинилася в центрі наймасштабніших галактик, Залишивши поміж них свою чашку малинового чаю. Розумієш? Саме це я відчуваю, коли я тебе кохаю. _____________________________________ Посилання на озвучку: https://drive.google.com/file/d/1DZyB8tO6JZKo_7WEQ77e-Q1pyrl7C9W_/view?usp=drivesdk
2020-05-02 20:11:09
23
15
Комментарии
Упорядочить
  • По популярности
  • Сначала новые
  • По порядку
Показать все комментарии (15)
Uina De Té
@Юлия Богута тот же малиново-ягодный чай такого розоватого оттенка и сильным запахом.)
Ответить
2020-05-02 20:25:49
2
Мелісса Кларк
«Божественно!» — от що приходить подумки, коли читаєш цей вірш.
Ответить
2020-05-02 21:40:42
1
Юлия Богута
Ответить
2020-05-03 05:49:29
1
Похожие стихи
Все
О, как же тебя люблю я...
В забытой всеми долине В густом, одиноком тумане Там где тебя нет отныне Там где любовь потеряли В перчатках замерзшие пальцы Ресницы покрыл белый иней И если я даже заплачу Слеза превратится в льдинку Мне холодно, я продрогла В ночи еле слышу твой шёпот Дрожу потому что больно Холодное сердце стонет Не вижу света напротив Вокруг лишь одна темнота О, боже! Но есть хоть кто - то? Кто может согреть меня? Согреть не от холода ночи Согреть не от дрожи в руках Согреть хрустальные слёзы И душу мою обнять Закрыв глаза, упаду я Уткнувшись лицом своим в снег О, как же тебя люблю я! Но здесь тебя больше нет Нет сил подниматься, оставьте Больную душу мою Но кто - то подходит сзади И держит руку мою... ************ Моё ранее произведение...
54
8
562
По-французски
Лёгкий привкус после губ, С ароматами ванили! И от ярких нежных чувств, Мы летим с тобой над миром! Тебя хочется всё чаще! По-французски целовать... Для тебя - я весь открытый, Забирай, всего меня!
70
8
308