А ти виходиш з мережі...
Nadine Tikhonovitch
А ти виходиш з мережі — Я знову гублюся в думках, Ти спиш, а я обережно Молюся за тебе богам. Знову заходиш в мережу І пливеш на онлайн-волнах — Я же радію безмежно Життю лиш у твóїх руках. Знову читаю новини, Шукаю знайоме ім'я — Знову радію незмінно, Тому що його не знайшла. Знову по місту тривога — Як трапиться що, ти прости... Завжди зверталась до Бога Із тихим я «Хоч би не ти...»
2023-01-20 21:08:20
12
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Veil
Мене зачепило за живе. Сильний і глибокий вірш.
Відповісти
2023-01-20 21:24:54
1
Nadine Tikhonovitch
@Veil дякую...
Відповісти
2023-01-20 21:32:35
1
Інші вірші поета
Дорожче смарагдів Світ був завжди сповненим втрат... П'яні листи Врятуй мене
Інші поети
Алина
@Alina_Krasnobaeva_
Josephine schultz
@josephine_schultz
Veronika Gold
@Goldenbum
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11328
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
15755