А ти виходиш з мережі...
Nadine Tikhonovitch
А ти виходиш з мережі — Я знову гублюся в думках, Ти спиш, а я обережно Молюся за тебе богам. Знову заходиш в мережу І пливеш на онлайн-волнах — Я же радію безмежно Життю лиш у твóїх руках. Знову читаю новини, Шукаю знайоме ім'я — Знову радію незмінно, Тому що його не знайшла. Знову по місту тривога — Як трапиться що, ти прости... Завжди зверталась до Бога Із тихим я «Хоч би не ти...»
2023-01-20 21:08:20
12
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Veil
Мене зачепило за живе. Сильний і глибокий вірш.
Відповісти
2023-01-20 21:24:54
1
Nadine Tikhonovitch
@Veil дякую...
Відповісти
2023-01-20 21:32:35
1
Інші вірші поета
Я ніколи не зраджу... Не тільки сонце Регламент для знеболювального Знову забула, що я не Бог...
Інші поети
MaggieB
@MaggieB
Thomas Agud
@thomasagud
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2346
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3450