Нападу на тебе...
Nadine Tikhonovitch
Нападу на тебе ззаду — Я наче твій малий маньяк, Не шукай дарма пораду — Ти не втечеш тепер ніяк. Причаївшись десь у книзі, Нападу на тебе ніжно, Ти впізнаєш в кожній рисі, За тобою йде що спішно. Нападу на тебе, люба, Коли прибудеш на мітлі, Бо в серці цьому досі грудень, Де ми кружляємо у мглі... _______________________ 🍒 Написано для книги «Вишневий відблиск місяця» — https://www.surgebook.com/rogate666/book/vishneviy-vidblisk-misyacya 🍒
2023-02-06 19:08:39
20
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Н Ф
@Nadine Tikhonovitch Люблю вишні)
Відповісти
2023-02-06 19:11:23
1
Nadine Tikhonovitch
@Н Ф я також)
Відповісти
2023-02-06 19:11:36
1
Твоя Відьма
Обожнюю твої вірші про маніяків 😏😍🍒
Відповісти
2023-02-13 21:12:06
1
Інші вірші поета
Листи Серце небоги Aimer sans Internet Час зберіг тебе...
Інші поети
Angel Angel
@arayhel
Aaliyah Salia
@writernxtdoor
Тимка
@pro_risovanie_s_timkoy
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
shadowlinxxx morgan
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
5070
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3022