Випадкові прояви світла

Олександр Гурський

Я бачу випадковості плоди розкидані по місту. Навколо холод і пітьма, та це приємно. Все небо занурене в рожево-темнії відтінки, Їх очі віддзеркалюють блискучі. Я бачу випадковість, її автомобілі та дороги І ліхтарі розкидані по всюди. Мені так солодко відчувати холод на собі. Я відчуваю біль холодний, він подібний річці — розтікається по тілі. По сторонах ховаються ілюзії майбутнього світанку і... Я бачу випадковості в нічному місті. Надіюся хоч сон упорядкує все до ранку.

2023-11-08 23:27:09

Інші вірші поета

Стираючи кордони Мертвий сніг Коротка історія одних ''лютнєвих'' стосунків За кулісами життя

Інші поети

Леся

@lesia62

Фія

@sofiaaa_k

Noor Jahan

@noon_the_force

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

12640

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

2991