Як говорять...
Як говорять, Я сам собі слухач І сам собі психолог Я слухаю свої вірші та докори життя. Що то нудьга - Що то нудьга - Хоча під рифму інше зовсім слово. Але подумайте про зовсім інше: "Я сам собі слухач І сам собі психолог..." Ну не нормально же? Сам із собою говор., Хоча можливо не з собою. Можливо щось то і придумав, Можливо щось то і щробив, Але це зовсім інше, Бо я жалку про своє життя тепер. Звучить занадто драматично. Нехавй і далі буду сам собі слухач, Тоді і буду сам собі сокира.
2025-03-08 17:00:35
1
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3887
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5156