Як говорять...
Як говорять, Я сам собі слухач І сам собі психолог Я слухаю свої вірші та докори життя. Що то нудьга - Що то нудьга - Хоча під рифму інше зовсім слово. Але подумайте про зовсім інше: "Я сам собі слухач І сам собі психолог..." Ну не нормально же? Сам із собою говор., Хоча можливо не з собою. Можливо щось то і придумав, Можливо щось то і щробив, Але це зовсім інше, Бо я жалку про своє життя тепер. Звучить занадто драматично. Нехавй і далі буду сам собі слухач, Тоді і буду сам собі сокира.
2025-03-08 17:00:35
1
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2647
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4698