Як говорять...
Софія Губермайстер
Як говорять, Я сам собі слухач І сам собі психолог Я слухаю свої вірші та докори життя. Що то нудьга - Що то нудьга - Хоча під рифму інше зовсім слово. Але подумайте про зовсім інше: "Я сам собі слухач І сам собі психолог..." Ну не нормально же? Сам із собою говор., Хоча можливо не з собою. Можливо щось то і придумав, Можливо щось то і щробив, Але це зовсім інше, Бо я жалку про своє життя тепер. Звучить занадто драматично. Нехавй і далі буду сам собі слухач, Тоді і буду сам собі сокира.
2025-03-08 17:00:35
1
0
Інші вірші поета
Приємно чути все навколо: Що за тенденція пішла ходити в курточкáх в театр? Що поганому в тому, щоб інколи слухати життя? На небосхилі написана фреска невідомим митцем...
Інші поети
Seyfe
@Seyfe
breeze_
@breeze_
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5251
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5908