Знайомство
Познайомились ми в інтернеті, Переписка пішла на ура. Появились сумніви в тебе, Але шанс мені ти дала. І коли ми зустрілися вперше, Очі твої я покохав, І думками я був біля тебе. Другу зустріч я нашу чекав, І мені не давало спокою, Чи ти будеш зі мною, чи ні? Але далі ми зустрілись, І розвіялись сумніви усі. В гості ти мене позвала, Фільм цікавий відшукала, Поцілунки дарувала, Ніжні ти слова казала, Кавою мене вгощала, І за шию покусала, Біля мене ти лежала, Посмішку подарувала, І на вухо прошептала, Що мене ти покахала! _____________________ ________________________ Вірш написаний Олегом Косташом
2021-08-14 21:59:47
4
0
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1915
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2610