Ти - причина страждань моїх

tata

Для мене ти біль, Моє серце так стрибає... Мої переживання, як море хвиль , І душа моя застигає. Я плакала весь день , І ще пару днів до того. Для тебе я була мішень, І для твого серця черствого. Ти робиш боляче ще й досі , Бо тебе і зараз я люблю, Та я уже не в змозі, Бо своє тіло я гублю. Я не їм ,не п'ю нічого , З мене сили вигриз ти , Я все думаю про тебе- вже чужого, І ніхто не зможе помогти. Мої подушки вже напилися багато сліз , Вони все бачили і знають, Почався смутку мій реліз , Й хороші дні уже минають. Скажи ,що це просто жахів сон, Що я прокинуся й усе мине. Давай знову співати в унісон . Чому життя таке складне? ~ tata ~

2020-04-21 14:56:45

6

0

Схожі вірші

Всі

"Я буду помнить"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .

43

7

1723

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

11493