"Хмурый день "

Мой миленький цветочек Напиши мне пару строчек Я знаю ты не хочешь, Скучать одной в хмурый день И небо полно слёз , Которые таит темная ночь Согреет только тёплый зонт Оказанный моей добротой Душа твоя так велика , Она ранима ,как дождь сентября Уносит холодные печали берега Проходит смывая чувства молчания ... Промокли насквозь твои глаза На щеках остались капли дождя , Но пусть уйдут не спеша Все горести сердца отчаянья...

2020-06-04 17:51:35

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (7)

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

@Eri Light пасифки няша 😘🧡🍫

Відповісти

2020-06-05 19:16:35

Подобається

Lady Laura

Классс😍

Відповісти

2020-06-07 11:39:45

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

@Lady Laura благодарю ))🧡

Відповісти

2020-06-08 07:40:24

Подобається

Інші вірші поета

Чуточку внимательней Нічне місто " Чому в душі..." Звір

Інші поети

ozean

@ozean

Lincevskaia_16_17

@Lincevskaia_16_17

Рыжий

@Kliri

Схожі вірші

Всі

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

2175

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16391