"Хмурый день "

Мой миленький цветочек Напиши мне пару строчек Я знаю ты не хочешь, Скучать одной в хмурый день И небо полно слёз , Которые таит темная ночь Согреет только тёплый зонт Оказанный моей добротой Душа твоя так велика , Она ранима ,как дождь сентября Уносит холодные печали берега Проходит смывая чувства молчания ... Промокли насквозь твои глаза На щеках остались капли дождя , Но пусть уйдут не спеша Все горести сердца отчаянья...

2020-06-04 17:51:35

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (7)

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

@Eri Light пасифки няша 😘🧡🍫

Відповісти

2020-06-05 19:16:35

Подобається

Lady Laura

Классс😍

Відповісти

2020-06-07 11:39:45

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

@Lady Laura благодарю ))🧡

Відповісти

2020-06-08 07:40:24

Подобається

Інші вірші поета

Ти знаєш, що я любила... " Сладкий сон " Жити далі Темнота теней ночи ...

Інші поети

Anna Tykholiz

@westofcoast

فاآسيلياا.'

@Vasilia19

_Юпитер_

@_Cuddlies_

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

12664

Темнота теней ночи ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...

2508