Пора нахлынувших надежд

Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.

2020-05-13 09:30:28

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (11)

Олексій Коваль

ДУЖЕ ГАРНО І ЕМОЦІЙНО!!🥰💘

Відповісти

2024-08-08 08:30:38

Олексій Коваль

Відчуття надії і справді проблискує

Відповісти

2024-08-08 08:31:04

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

@Олексій Коваль рада що тобі передались ці почуття ❤️ 🥰

Відповісти

2024-08-08 09:17:49

Інші вірші поета

Листи до захисників Звір Хтось тобі поміг ... Разве сложно сказать...

Інші поети

Dilekata

@DiLeKata

Женя Закарян

@Evgenia_zakaryan

Ann Hensel

@d0ntvv0rry

Схожі вірші

Всі

Моє диво

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno

1459

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

1969