Ти знаєш, що я любила...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Ти знаєш, що я людина? Ти знаєш про це ,чи ні Ти знаєш, що я любила Почуваючись на самому дні Кожний раз я просто чекала Твоїх коротких дзвінків , Бо сильно тебе кохала До перших твоїх млявих листів, І була постійно щаслива Від часу, того ,що більше нема Мені ж так мало для себе потрібно Хоча б на прощання останні слова Про те, що більше немає Ні теплих моментів ,ні слів ,ні обійм І як опинилось, в житті так буває , Що хтось один любить А інший залежить від часточки втіх. P.s : "Посвящається одній моїй близькій людині ".
2023-11-14 00:14:48
13
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Морок Неферат
@Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;) ВЗАЇМНА ПІДПИСКА
Відповісти
2024-08-31 19:41:08
2
Морок Неферат
@Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;) Взаїмна підписка!
Відповісти
2024-09-03 18:17:51
2
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
@Морок Неферат ;)
Відповісти
2024-09-10 22:54:24
1
Інші вірші поета
Повість Теплота дружбы ... Закат декабря Тени собственного сердца ...
Інші поети
xxhannaxx2005
@xxhannaxx2005
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
shadowlinxxx morgan
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
5170
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4254