Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
2020-03-24 22:57:50
63
44
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (44)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
@Мадока уф да чтобы слаще спалось даж днём )👀👌
Відповісти
2020-03-25 09:23:57
1
Меліса
Аааа, сохранила, ибо... Просто прекрасно 💗💗💗 нда, ну я всем так говорю, но говорю всегда правду, и только правду.
Відповісти
2020-04-05 11:57:33
1
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
@Меліса и все равно очень приятно и миленько )))🍫🧡🙈💕💕
Відповісти
2020-04-05 11:58:49
1
Інші вірші поета
Закат декабря Відчай ,що буде у серці Теплота дружбы ... Свет постепенно теряем...
Інші поети
Tamya Lopez
@billie_diamonds_vida
Юлія Мушак
@yulia_mushak
Схожі вірші
Всі
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10249
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4524