Важко зрозуміти

Давай відкрию тобі серце , Але чи зможеш там лишитись В мені багато злив, страждання, В яких повиті мої мрії. Та знаю, що ти мені скажеш І не потрібно слів докори , Мені так важко розказати , Як важко посмішку нести скрізь сльози. Чи знов відкриєш слів надії І хай не варта в тім розплата , За всі відкриті серця тіні Моїх страхів ,що крила мають. Я знаю важко зрозуміти , І деколи буває без варіантів Докликатись через стіну зневіри До голосу довіри , що пропала.

2022-10-05 18:54:05

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

marco polo

Талановито

Відповісти

2022-10-14 15:18:32

Інші вірші поета

Чуточку внимательней Нарисую солнышко :) Хотіла б ... З тобою ...

Інші поети

Luu Herrera

@luuherrera77

Time_Fune

@Time_Fune

_Sveta_Sveta_

@_Sveta_Sveta_

Схожі вірші

Всі

Why?

Лунная Лапа

I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?

9222

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

12318