Доброго дня: сучасність
Орфей бездонних думках міркує. Амур - хороший амулет він посилає. Ліри музичності, бадьорий вітерець співає. Падіння риторичних запитань. Урбаністичний витвір: мовний експонат. Суржифікація - ворота язикових страт. Смартфона нумізматика, сеанс репресій, війн, недуг. Природньо віртуальний світ казок. Космічні апарати, технологічні відкриття: світителів науки. Борці екологічних криз. Старіння, особливі люди, креативність: карається зневагою. Фантомність релігійних сварок, як смерч вбиває всіх. Расизм кричить з трибуни світового суду.
2021-06-09 14:42:47
27
8
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (8)
RETURN Зігфрід#ВGD
@Екатерина Арлей 🌝💚 спасибо
Відповісти
2021-06-09 18:16:53
1
Анастасія Кицина
дуже актуальні рядки. читаєш, і прямо душа болить...
Відповісти
2021-06-11 19:32:45
1
RETURN Зігфрід#ВGD
@Анастасія Кицина Чудові слова . Дякую привелике
Відповісти
2021-06-11 19:35:49
1
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4494
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5419