Доброго дня: сучасність
RETURN Зігфрід#ВGD
Орфей бездонних думках міркує. Амур - хороший амулет він посилає. Ліри музичності, бадьорий вітерець співає. Падіння риторичних запитань. Урбаністичний витвір: мовний експонат. Суржифікація - ворота язикових страт. Смартфона нумізматика, сеанс репресій, війн, недуг. Природньо віртуальний світ казок. Космічні апарати, технологічні відкриття: світителів науки. Борці екологічних криз. Старіння, особливі люди, креативність: карається зневагою. Фантомність релігійних сварок, як смерч вбиває всіх. Расизм кричить з трибуни світового суду.
2021-06-09 14:42:47
27
8
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (8)
RETURN Зігфрід#ВGD
@Екатерина Арлей 🌝💚 спасибо
Відповісти
2021-06-09 18:16:53
1
Анастасія Кицина
дуже актуальні рядки. читаєш, і прямо душа болить...
Відповісти
2021-06-11 19:32:45
1
RETURN Зігфрід#ВGD
@Анастасія Кицина Чудові слова . Дякую привелике
Відповісти
2021-06-11 19:35:49
1
Інші вірші поета
Одомашнення Мальовниче яблуко ТУНЕЛЬ ІДЕНФІКАЦІЇ Нічний пейзаж
Інші поети
Safie_
@Safie_
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11283
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3651