Тарас Шевченко
Неотесаний скарб з глибин землі, Що більшу частину життя загнаний в неволі, На чому ж він такий Великий тримається? В кожній хаті могутній Кобзар, Заглянув прямо вічі демонам кон'юнктур, Зло не дявол,а люди посеред фігур, Серце б'ється у такт з народом, Врятувати Україну є його кредом. Безстрашним писав словом - огнем, Похитнувши влади німб, Гострими словечками,як окріп, Й досі відлуння гримить, "Борітеся - поборете, Вам бог помагає! За вас правда,за вас слава, І воля святая!" Заставляє кожного українця жить, Вже не просто вірш,а гімн, Кожного серця дзвін.
2021-03-09 10:42:39
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Airad
Це найкраще, що тільки можна було написати!
Відповісти
2021-03-09 10:48:46
Подобається
ulia_sapphic
@Airad дякую 🥰
Відповісти
2021-03-09 10:51:16
1
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4518
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5530