Тарас Шевченко
Неотесаний скарб з глибин землі, Що більшу частину життя загнаний в неволі, На чому ж він такий Великий тримається? В кожній хаті могутній Кобзар, Заглянув прямо вічі демонам кон'юнктур, Зло не дявол,а люди посеред фігур, Серце б'ється у такт з народом, Врятувати Україну є його кредом. Безстрашним писав словом - огнем, Похитнувши влади німб, Гострими словечками,як окріп, Й досі відлуння гримить, "Борітеся - поборете, Вам бог помагає! За вас правда,за вас слава, І воля святая!" Заставляє кожного українця жить, Вже не просто вірш,а гімн, Кожного серця дзвін.
2021-03-09 10:42:39
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Airad
Це найкраще, що тільки можна було написати!
Відповісти
2021-03-09 10:48:46
Подобається
ulia_sapphic
@Airad дякую 🥰
Відповісти
2021-03-09 10:51:16
1
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4989
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5109