Втратили

Вілусік

Погаснув вогонь І три вічних слова, Перетворились на попіл У нашій історії. Ми не шукали замін, Не шукали відмазок, Забракло нам сил Тепер ми не разом. Упали додолу і Нас Вже немає, А туга серця На куски розриває. Ми загубились у світі Де повно думок, А напрямок правильний, Не знає ніхто. І що ж обирати? Куди далі йти? Загубились у просторі Я І ТИ...

2020-04-01 14:52:11

Інші вірші поета

Брехня Очі кольору помади Натхнення Можливо...

Інші поети

Роман Тихий

@volodimir_romanenko

Агнія Бурне

@Agnia_Burne

Ghadeer_29

@Ghadeer_Migdadi

Схожі вірші

Всі

Хрест - навхрест

ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ

Хрест – навхрест в’яжу пейзаж, від учора і до завтра. Кожен жест моїх вдихань має кривду, має правду. Хрест – навхрест мої думки полотно це поглинає. Еверест мого життя чи екватор? Я не знаю. Хрест – навхрест чи треба так? Сподіваюсь, сподіваюсь.. Кожен текст своєї долі витримати намагаюсь. Хрест – навхрест добро та зло. Поруч, разом, нерозривні. Без божеств та без чортів.. Бо живуть усі на рівні. Хрест – навхрест таке життя. І нічого з цим не зробиш. Кожен жест має свій шлях, злий та добрий, ти як хочеш?

1924

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

1345