Душа
Ярина Залужна
Ти впускаєш людину у саму душу А вона йде і бере частинку тебе. Ти музикою й танцями знову біль глушиш Та навіть алкоголь вже тебе не бере. Крик і біль твою душу шматують, А ти все потерпиш і далі своє. Впускаєш людей, що душу катують, Вважають, що безкінечне терпіння твоє. А ти мрієш і терпиш, терпиш і мрієш, Що твоїм стражданням прийде кінець. І з кожним днем ти все слабше тлієш, І в один такий день урветься терпець.
2023-03-20 20:14:16
3
0
Інші вірші поета
Ти лежиш горілиць... Чотири сезони Навіть якщо Наше шаленство
Інші поети
Ren
@Panda_4010
Leno4eek
@Leno4eek
arion _4
@hranutel
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1730
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1043