Блог
Всі
Лавандова Пелена
Новини, Цікаве, Потрібна допомога
Ну що ж, я таки дійшла до цього. Я опублікувала "Лавандову пелену". Багато та довго вагалася, мене долали сумніви, не знала чи потрібно це комусь взагалі. Але, не дивлячись ні на що, перша глава таки опублікована і я дуже чекаю на ваші відгуки. Насправді, я ще до кінця не впевнена чи хочу продовжити публікувати щось на сб, тому ці глава (можливо ще одна) та її статистика стануть для мене помічниками в прийнятті остаточного рішення. Якщо когось справді зацікавить і хтось справді чекатиме продовження, то я з радістю продовжу публікувати. Якщо ні, то самі розумієте. Тому дуже чекаю ваших відгуків, вашої думки, вашої підтримки 💜
https://www.surgebook.com/young_forever_/book/lavandova-pelena
АНОНС 3
Новини, Цікаве, Цитати
Повертаюся не з порожніми руками, а з новим анонсом. На цей раз, трішки тексту в вашу стрічку)
💜💜💜
Ледве встигаючи за швидкими широкими кроками, я долаю коридор, кілька прокурених наскрізь приміщень, заповнених не лише натовпами людей, а й димовою завісою, і опиняюся в одній із найдальших кімнат. Тут так просторо і тісно водночас. Стіни ніби звужуються з кожною миттю. Вони наближаються до мене, забирають кисень, височать наді мною і від цього тіло кидає в жар, а тремтіння посилюється до стукоту зубів. Уздовж стін стоять неонові лампи, які перетворюють зловісну і задушливу темряву на світло-фіолетове сяйво. Вітаючий дим підкрадається до мене, забирається в легені і я відчуваю, як він, немов найнебезпечніша отрута, роз'їдає їх зсередини. Гидке і водночас чарівне відчуття. Досконалість, що розривається протиріччями. Через світло з куточків кімнати, дим набуває яскравого відтінку... ні, не фіолетового. Більш ніжнішого, але від того не менш небезпечно темного. Скоріше, це лавандовий. Лавандова пелена ховає нас від навколишнього світу і під її покровом твориться аморальщина і руйнуються заборони.
АНОНС 2
Новини, Цікаве, Думки вголос
Здається, я вже казала, що не дуже вправний майстер фотошопу, але час від часу таки є натхнення щось створити. Вирішивши об'єднати цікаве з корисним, я зробила невеличкий спойлер до майбутньої книги. Знаю, що можливо вийшло не супер професійно, але мені важливо було передати атмосферу, естетику майбутньої історії. Буду дуже рада, якщо когось це зацікавить. У майбутньому буду покращувати свої навички)
Також цікаво в кого які думки виникли стосовно сюжету, героїв і книги в цілому?
Книги
Всі
Вірші
Всі
Ми знали
Скільки питань ти залишив позаду?
А скільки всього ти ще не розказав?
Красиве лице перекреслене правдою,
Все що міг вже віддав і забрав.
Ми знали обоє кінець цих історій,
Злетіли, щоб впасти донизу в ту ж мить.
Цей сценарій завчасно до болю знайомий – серед ясного неба щось прогремить.
Твій подих останній на моїй шиї,
Мій погляд останній залиш на губах.
Твій запах, на жаль, я ніколи не змию,
Але під контролем портрет у думках.
Ти знаєш, що ми загубились у світі,
Що ми відчуваєм однаковий біль.
Для нас сонце згасло в самому зеніті,
Залишивши ніч і зім'яту постіль.
Мої слабкості знаєш – я знаю твої
Ось і все, що об'єднує душі.
Краса до краси, а брехня до брехні
Настав і мій час ставати байдужою.
~🌹~
16
8
100
Публічна самотність
Я йду містом, заходжу в кав'ярні,
Проходжу крізь сотні людей.
Увесь світ став неначе уявним.
Хворою проекцією хворих ідей.
Чужа серед вас, чужа серед них,
І навіть собі чужа стала.
Напівмертва в колі напівживих,
За життя набрала лиш півбала.
Краєвид за вікном – все, що може спинити
Сльози хоча б на мить.
Чи зможу я знову навчитися жити,
Чи зможу навчитись любить?
Немов не було мене в вашому колі,
Де ви і життя безтурботність.
І не бійся, ми всі тут знайомі:
Це я і публічна самотність.
27
8
197
Не шкодую я ні про що
Не шкодую я ні про що,
І нікого мені не шкода́.
Добром я плачу за добро,
А за злість не платити змогла.
Я дивлюся в обличчя людей,
Розумію, що шлях моїх днів,
Як без світла в кінці тунель,
Захлинається у темноті.
Потихеньку дійшла до краю
Написаних мною рядків.
Журбою в темноті згораю
Не відпливших в свій час кораблів.
Не шкодую я ні про що
І нікого мені не шкода́.
Не відкрию серця свого –
Лікуватиму рани сама.
32
7
208
