Можливо, просто настрій, ні лайкати ні писати не хочеться, ледве оце вийшло
#Япсих #Явпорядку
Мама лежала посеред дороги. Позаду вона чула стукіт копит. Солдати відходили якомога далі. Катя ледве трималася на ногах. Їй треба встояти. Солдатів вже майже не чути.
Очі мертвої матері широко розплющилися, в них відображався місяць.
Мамине на перший погляд, мертве тіло почало вкриватися чорною шерстю. Пальці перетворилися на гострі кігті. Мамине серце прискорило ритм. Чорна кішка звелася на лапи. Тихо мнявкнула.
Мама,- Катя підійшла до кицьки й вклонилася. Та ж відповіла їй тим же. Вони, разом, помаленьку, йшли через ставок. В дівчинки ноги підкошувалися. Семилітка була майже притомною, коли мама-кішка, привела її нагору.
Її мокрі лапи ковзали по брудній землі. Вона поглянула на доньку й простягнула руку-лапу.. Катя за неї вхопилася. Через декілька хвилин, Катя опинилася біля будиночка. Перед дверима, знаходилися іще три блакитні кішки. Тварини перезирнулися між собою. Мама уклонилася ім у відповідь.
Із оселі вийшла маленька жіночка, Катя впала незнайомці у руки.
Катя прокинулася від колискової маминої
Кішечка станцює,
Картину намалює,
Уві сні з тобою Благословенна буде.
Мама? Ти жива?- дівчинка обійняла її що є сили.
Сила Баст нас захищає.
Розділ 1
Дверцята старенької карети противно заскрипіли. Єлена Гавейн перебирала в руках рукавиці з дірами на вказівних пальцях. Поділ її останньої сукні затерся. Юна леді подумки раділа, що прийом відбувається вночі ніхто не побачить в якому вона жалюгідному стані.
***
Єлена розглядала шафи на яких розміщалися ряди товстезних книг. У клітці тихенько сиділа маленька канарка. Єлена підійшла до пташки. Канарка не відводила від гості своїх крихітних оченят. Єлена провела вказівним і великим пальцями по пруттям решітки.
- Він забув,- тихенько цвірінькнула птаха.
Над маєтком Генерала підіймався місяць. Пари розійшлися по кутках. Генерал розмовляв із герцогом, лунала тихенька музика, ніхто й уваги й не звернув, на чорненьку плямку, яка ховалася у тіні.
Кішка тихенько просувалася коридором. Вона прекрасно бачила у темряві. Повз неї пройшов охоронець.
Їй необхідно дістатися нагору. Сходи,нормальної висоти, для людини, але для котячого зависокі.
Кігті застрягали, але кішка все одно дерлася нагору. Мало часу. Занадто мало.
«Баст, захисти»- чорненька встигла прошмигнути крізь щілину у дверях, кімнати нареченої Генерала. Її необережно лишила прислуга. Кімната нареченої генерала, мала високі стелі. Одразу навпроти дверей, щнаходився туалетний столик, зі усіма парфумами й різноманітною косметикою. Над котячою головою розташовувалася червона скринька для прикрас.
Застрибнувши нагору, кішка випусила кігті й пошкодила замок. Ій потрібно його знайти.
Єлена Гавейн знайшла перстень Баст, на самому дні шкатулки. Рожевий перстень із печаткою Баст у центрі.
***
-Дозволите, запросити вас на танець?- Генерал простягнув їй руку. Єлена опустила перстень у складки своєї сукні.
-Матиму за честь,- пара танцювала по колу.
В очах генерала мало відображався молодий солдат, який увірвався усередину Святого Місця й розграбував його крок за кроком. Одна із жриць, у спробі захиститиартефакти, відштовхнула солдата.
У вухах Єлени зазвучали постріли. Генерал рівно супроводжував її у танці. Єлена прямо подивилася йому у вічі.
Дивовижний вечір, чи не так?-Єлена кивнула.- Давайте, пройдемося?
Єлена розглядала кущі троянд.
Я радий тому, що ви, нарешті, прийняли моє запрошення,- очі співрозмовника сяяли.- Я втрачав надію.
Єлена поправила поділ своєї сукенки й сіла до карети. Заскриріли коліщатка. Єлена переклала каблучку Баст, у невеличку скриньку.
Розділ 2
Єлена відчинила скриньку, дістала із неї перстень Баст. Єлена підійшла до щілини між стінами й увійшла у занедбаний портал.
Вона увійшала всередину холодної будівлі. Праворуч від порталу знаходився постамент із запиленою срібною фігурою, на лівій лапі Кішки, розташовувався Зелений Кіготь, каблучка темно-зеленого кольору. Єлена поклала усередину розкритого рота богині перстень. Баст зазирнула усередину неї...
Єлена озирнулася, у зеленому димі вималювалося дзеркало. У ньому дівчина бачила себе, лише очі в неї були Катерини.
Благословенна Баст,- сказала Єлена й обриси храму змінилися її спальнею.
***
Священник Педро знайшов свій шлях до Бога через страх. Багато років тому, у місті Гліаб, за наказом одного із офіцерів, їхня дивізія розгромила один Храм, якоїсь богині, чиє ім*я давно стерлося із його пам*яті.
Коли вони винесли, усе що там було. Юний Педро помітив маленький камінець, затиснутий між зубами мертвої людини.
Старець торкнувся маленького хрестика у себе на шиї. Одна згадка про той жахливий день.
У їхню церкву увійшла дівчина. Дивна особа, приходила перша йшла остання.
***
Хазяйка вийшла із карети на світанку. Як зазвичай, пані Єлена поклала верхній одяг на крісло в коридорах. Вона рушила у свої кімнати. Дворецький знав правду.
Її розбудив тихенький стукіт в двері.
Пані Єлено, до вас прийшли.
Зараз зійду,- Єлена намацала свій старий халат. В дверях стояв отець Педро. Шатен із сивим пасмом у волоссі.
Пані Єлено,- старець мило усміхнувся.
Розділ 2