Listen to me, land rats!
I'm a pirate, my place at sea,
I'm not a servant, a rat, a scum.
Fear the captain's wrath.
On Board my alcohol and gold,
I keep kings at Bay,
Over my head a solid reward,
But who wins? Ha ha ha!
I found captain Hook's treasure.,
Friendship I lead with a blue beard,
I can't be defeated by a common man.
I'm Captain Jack Sparrow!
Як промінь білий
На крем'яне ложе
Святе джерело Біле
Сопілка прудко
По буках звивається
...А на Петра вода тепла
На Івана студена
Як розсипана силянка
По дівочих косах
Святе джерело Біле
Солодких любок
Частують легені
Святе джерело Біле
Гей чар-водою
Гей чар-водою
Та й на Йвана Купала
В житах молодиці
Зело до тіла кладуть
Святим джерелом заклинають
А хто не пив
З Білого джерела
Гей та хто не пив
З Білого джерела...
----------------------------------------------------------------
В селі Марківка з-під мальовничої гори витікає цілюще джерело. З давніх часів люди з навколішніх сіл приходять сюди,
щоб напитися живтльної води в ній на Івана Купала.
Стріляй, тоді як стоятиму біля стіни,
Я не благатиму тебе про пощаду.
Нікчемності в собі не тамуй ти.
Стріляй, я скоїла зраду!
Стріляй , ти ж не знатимеш мого імені.
Тобі ж буде байдуже хто я була,
Я пил, що заважає вільно дихати тобі.
Стріляй, покінчи з хвилиною мого життя.
Стріляй , не змигнувши карим оком.
А як далі спатимеш!
Ти ж потім не матимеш спокою.
Стріляй, годі чекати вже.
Стріляй, коли вже зброю взяв до рук,
Я не зроню кришталеву сльозу.
Давай, звільни мене від цих мук.
Стріляй, я в тебе прошу.
Стріляй, я кажу тобі , стріляй.
Годі вже гратися зі мною.
Іншого виходу ти не чекай,
Стріляй, завдай мені пекельного болю.
Він вистрелить точно, я знаю.
А сама у думках секунди рахую;
Чого ж він так довго чекає?
Вагається: чи житиму, чи вмру я.
________________________________
Тим, хто загинув в таборах смерті.
Святий Миколаю,
Я й не пам'ятаю,
Чи писала тобі листи...
Життєві дороги -
Гірських рік пороги
Навчили вперед плисти.
У диво не гратись
І не сподіватись,
Що трапляться чудеса.
Але, точно знаю,
Що диво буває,
Тому і пишу листа.
У миті зневіри
Так хочеться віри,
Щоб кожне бажання збулось.
У нашому світі
Й дорослі, і діти
Всі мріють, що вже ось-ось
Розвіються хмари.
І підуть отари
Обдурених Божих овець
До рідної хати,
Де тато і мати...
І прийде війні кінець.
В житті не просила,
Та серцю несила
Сприйняти такі часи...
Святий Миколаю,
Молю і благаю,
Мою Україну спаси.
Ми хочемо жити,
Ми вмієм любити,
Як жоден інший народ.
Нам злата не треба,
Лиш мирного неба
І звичних мирських турбот.
Святий Миколаю,
А ще я бажаю,
Щоб кожен Вкраїни син
Вернувся додому
І, скинувши втому,
В щасливій країні жив.
Молю, хай здійсниться...
І вільні, як птиця,
Як в полі зелена трава,
Усі будуть люди.
Це дівчинка Люда.
У липні було сорок два.
15.12.2022
Happiness comes onto us
Unexpectedly.
Imagine how boring, life
Would be, if we knew everything
Beforehand.
Change makes our life thrilling,
Just like a roller coaster.
Resisting that change,
Will slow down
Our progress, in achieving something.
When things don't go our way,
It changes our outlook on life,
And builds that strength
Within ourselves to achieve
The next goal.
(I thought of writing this, as it was related to my latest post.)
*****
Замикаю коло, загорілись свічки,
Зашептали знаки, майоріють стрічки .
Дзеркала то двері, бо вода - люстерко.
Капці - ланцюжочком, сльози у відерко.
Ланцюжок до серця, щоби не боліло,
Залишай забутим своє смертне тіло.
Зілля - понад стелю, всі думки на завтра.
Хай панує сутінь, хай палає ватра.
Все що чуєш - слухай, то тобі шепочуть.
Все, що потаємне - під покровом ночі.
Буде все як здавна, ми сьогодні жриці.
Ти приходь ,подруго, та на вечорниці.
Моя маленька, незламна країно,
Твого болю не варта будь-яка гра —
Тебе не знищать безжалісні війни
І не висушить ворог води Дніпра.
Твоє серце б'ється у наших серцях,
Ти вічна і переможеш всі битви,
Ми плачем з тобою в роках, місяцях,
За тебе лише всі наші молитви.
Думали, можуть із тебе сміятись,
Що більше за тебе полюбимо їх,
І залишились у полі валятись:
Таки над священним сміятися — гріх.
Моя велична, незламна Вкраїно,
Нехай відіб'ють скоріш всі тривоги!
Перед тобою стою на колінах —
Вірю, що далі — самі перемоги.
Шепоче вітер, шепоче ранок.
Вже прокинувся світанок,
Сховав зорі у ріці..
На росЯний літній ганок
Виліз їжачок. В руці
Малючок тримає ранець,
Вже до школи хоче йти.
Там казкові веселкові
Мрії збудуться усі.
Перше вересня стрічає
День знання. Усіх чекає
Ранок щастя осені!.
Прийшла зима снігом накрила
Ліси , сади припорошила
Літають сніжки у дворі
Зі снігу баби чепурні
Ідуть свята у наші хати
Вертепи йдуть пісні співати
Катаються на санках дітки
Спускаються з крутої гірки
Мороз тріщить - щічки щіпає
Волосся зразу замерзає
Теплі куртки та рукавиці
Носи червоні мов суниці .
Дідо Мороз втішає нас -
Бурульки кращі із прекрас !
У кожнім домі є ялинка
На канапе одна ікринка
За кожним столом олів'є
Тільки зимою таке є !
Однієї зимової днини,
Ісус тебе батькам подарував,
Це було щастя для родини,
А ти собі солодко дрімав.
Зростав сильним і сміливим,
Під надійним батьківським крилом,
Вродою від матері пішов красивим,
Від тата-серцем, наділене добром.
Сьогодні - ти вже мужній чоловік,
А за спиною стоїть твоя дружина,
Я завжди є й буду повік,
Твоя ніжна, рідна і єдина.
Мов два сонечка, підростають наші діти,
Які так горняться до серденька твого,
Вони так спішать тебе любити,
У світі щастя немає більшого.
Ми разом хочемо тебе привітати,
Й надіслати теплого листа,
Міцного здоров'я хочемо побажати,
І любові чистої, як сльоза.
Хай плечі, ніколи не вкриває сум,
І душу, поранену місцями,
Мелодія твоїх гітарних струн,
Закохає нас до себе до нестями.
Люби, радій, щиро усміхайся,
Смакуй всі райські ласощі землі,
Живи, й ніколи не здавайся,
Хай завжди буде хліб на твоїм столі.
Хай руки твої не мають спочину,
Бо ще стільки планових ідей,
Посадити в дворі молоду ялину,
Зустріти столітній ювілей!
I love Autumns
It's really the best part
Of my life.....
It's the best season of my life...
There are many reasons..
My birthday is in Autumn
There is a perfect environment......
It's the best season
To have a morning walk
It's the best season
To have fun
It's the best season
To have picnics (maybe sometimes)
Not for all
But for me......
I love Autumns
It's the best part
Of my life......😁😁😁😁
CAUSE AUTUMNS
ARE THE COOLING-OFF SEASON
OF MY LIFE
як день?
знову в тяжбі за справедливі справи
поміж ідолів
ікон та слави
ну і дурник ти!
знову втупився в вітрину
оминаючи годину
ігноруючи життя
ти — як я
тільки спутаний іншими путами.
знати = бути
я не знаю хто я і куди
я йду чи де моє місце навіщо
живу чи що за стукіт чую
у скронях чому тепло
то в очах то в долонях
чому вчора літо, сьогодні — зима
мене нема?
смішний ти.
біжи скоріш, допивай свою каву
вмикай телевізор, дивись рекламу
переслідуй п'яти товаришів.
бажаю спіткнутись на своїй стезі
бажаю упасти в болото подій
нарешті розбити кожну з надій
в собі
опісля, без знань
зустрінеш найкраще на що заслужив.
можливо тоді ти відчуєш що жив,
смішний.
Гарна, мила і єдина, Україно,
Ти злітаєш, наче птах, у блакить.
Ти заповіла синє небо, безкрайні лани, поля, кручі, рівнини.
Ти заповіла нам край квітучий милий.
Де чутно мелодію бандури, де сопілка заграва.
Де матері гірко плачуть, а дівчини молодії свого миленького все вигляда.
А козаки старі й молоді зі шпагами у руках, незнаючи страху, тебе захищають.
Чутно у полях, степах ,як старий козак на коні з останніх сил боронить тебе, Україно!
Чутно як мати плаче, а жінка сумує!
Не має миленького й нема.
Чує серденько дівоче біду.
Чутно спів солов'їний.
Чутно все-все на ,Україні милій...
Тебе мій рідний краю кожний з нас боронитиме до загину ,бо ми твої сини й доньки, а ти наша матінка!
Не потрібні нам ні слава, ні багатство.
Потрібно нам щоб ти цвіла й вільною була!
The days too eventually fell silent,
No sounds, not even by the crows,
All you could hear was the sound of,
Fear knocking the doors.
Days turned out working hard,
For all the national fighters,
All we can do is to stay far away,
And be their sweat wipers.
The days have all become short,
For those who are affected by this fear,
All we can do is to pray,
For not losing our dears.
The days are for fighting,
By strengthening our courage like ant,
All we can do is to gather all our power,
For the colourful world struggle to paint.
These days are not for emotional isolation,
We need these horror times to be spent,
All we can do is to be safe and protected,
But when will this end?
These days are not boring,
If you don't think it is,
All these fears are need to be lock in a box,
As we all need is to be healthy by following all these.
--------POET UNKNOWN
З днем народження,
Квіточка моя.
Нехай блищить твій настрій в це прекрасне свято!
Твої очки схожі на Братки.
Запах твого чудового волосся схоже на запах бузка.
Милосердна дівчина моя,
Люблю тебе я, як соняшник жарке сонечко!
За столом вся родина,
Що об'єднала Різдвяна хатина,
По центру столу стоїть кутя,
До якої тягнеться маленьке дитя,
Пшенична , ячмінна , рисова,
З ізюмом ,медом, маком,
Смачне коливо перед Богом,
Голодну,щедру і багату,
Несу кутю на покутю,
Тю-тю-тю ,
Щоб був щедрим врожай,
Принесе цей звичай.
Під нічним небом зоряним,
Попрошу щоб мороз не був дуже морозним,
А кутя на столі,
Хай приходять до нас всі незабуті в застоллі.
Шепотить білесенька астра,
колиха на вітру пелюстками.
За вікном вже осінь прекрасна,
Знана дощовими хмарками.
Збирають портфелі до школи,
Дівчата зав'язують банти.
Летять малюки, наче бджоли,
До школи вручити троянди.
Віддзвонять золотісіньки дзвони,
Відшепоче білесенька астра.
То вже осінь малює кордони,
То вже осінь назріла прекрасна!
Миколаю, Миколаю,
Завітаю я до тебе,
Щоб листівку тобі дати
Я писав і мати:
Щоб усі були здорові,
Любі, щирі.
Ми-родина,
Ми-єдині,
Вільні й сильні українці,
Зустрічаєм Миколая
На своїй сторінці.
З тобою святкувать Різдво -
Таке просте моє бажання...
Та зруйнувалось все на зло:
З тобою святкувать Різдво
Розбилась мрія, наче скло...
Я не чекаю привітання...
З тобою святкувать Різдво
Було палке моє бажання...
Не спить з тобою це питво -
Нектар солодкого кохання,
Нещасне мойр моє шитво...
Не спить з тобою це питво,
Бо твоє серце - не житло
Для трепетного сподівання...
З тобою святкувать Різдво -
Нездійснене моє бажання...
Стріляй, тоді як стоятиму біля стіни,
Я не благатиму тебе про пощаду.
Нікчемності в собі не тамуй ти.
Стріляй, я скоїла зраду!
Стріляй , ти ж не знатимеш мого імені.
Тобі ж буде байдуже хто я була,
Я пил, що заважає вільно дихати тобі.
Стріляй, покінчи з хвилиною мого життя.
Стріляй , не змигнувши карим оком.
А як далі спатимеш!
Ти ж потім не матимеш спокою.
Стріляй, годі чекати вже.
Стріляй, коли вже зброю взяв до рук,
Я не зроню кришталеву сльозу.
Давай, звільни мене від цих мук.
Стріляй, я в тебе прошу.
Стріляй, я кажу тобі , стріляй.
Годі вже гратися зі мною.
Іншого виходу ти не чекай,
Стріляй, завдай мені пекельного болю.
Він вистрелить точно, я знаю.
А сама у думках секунди рахую;
Чого ж він так довго чекає?
Вагається: чи житиму, чи вмру я.
________________________________
Тим, хто загинув в таборах смерті.