Для дітей

Міська Сорока

В сучасному місті, де гомін та швидкість, авто на дорозі - великая кількість. Усі поспішають і всім кудись треба. А мешканцям ніколи глянути в небо. На небо, на дерево, навіть - угору... Всіх стрімко ведуть життя коридори. Живуть в місті люди і, навіть, не знають: За ними з цікавістю спостерігають. Зручно вмостилась на світлофорі (дорога - театр, а люди - актори) кмітлива Сорока, що в місті зростала і часткою урбанізації стала. Вогні світлофора пробку зібрали. Проїхать вперед люди шансу не мали. На перехресті міської бруківки зустрілись Сорока і власник автівки. Шалених міських перегонів любитель. Низько-частотних звуків цінитель. Та, мабуть, Петраркой себе відчував, коли він авто своє тюнингував. Звернула увагу на нього Сорока, бо також любила мистецтво високе. Насичені барви і блиску багато... От, хоч би шматочок такого ій мати. Втомився водій в машині сидіти. Невзмозі довгу тягнучку терпіти, той чоловік, щоб час не втрачати, фари в авто почав протирати. І бачить згори крилата естетка (завмерла в напруженні, мов статуетка), як вогником тліє цигарка у роті, і..., що за везіння(!), ключі - на капоті. Сорока швиденько з дроту злетіла. Дзьобом ключи з капоту схопила. Й повільно, наче навмисно знущалась, нагору, на місце своє поверталась. Усілась. І стала спостерігати... Як бігав, махав, намагався плигати. Хотів кинуть гілку, та лайкою злився. Нарешті, в автівку заліз. Бо втомився. Та марно людина те все виробляла. Сорока давно такі скарби збирала. На дії невдах вона звикла дивитись. Здобутим ні з ким не збиралась ділитись. 17.05.2022

304

Їжачок

Ірина Велика

У цього звірятка - намистинки-оченятка, м'якенькі і кругленькі вушка, чорненькі лапки-шкряботушки. Замість шубки шпички носить. Вистромить цікавий носик з нірки, гляне навкруги: чи не бродять вороги... Хоч колючий захист має, про обачність пам'ятає. Якщо відчує небезпеку, у сховочку перечекає. Поки прикрощів немає, в лісі похапцем гуляє. Прислухаючись довкола, хробачків й жучків збирає. Людям він допомагає: і садочок захищає, і на грядках шурхотить, коли слимачків шукає. Неквапливий і сміливий. Та, якщо й злякається... , не тікає, не кричить, а мовчки згортається у клубочок з голочок. Ось такий - наш Їжачок. 05.07.2023

197

Малювання

Ірина Велика

В темнім Космосі студенім вогонь-Сонечко гуляє. Кожен день на нашу Землю із любовью поглядає. То яскравий світ земний його погляд привертає. Для збереження краси, теплом м'яко огортає. Земля ж, Сонечком зігріта, дуже любить... малювати. І навколо себе все кольорами прикрашати. Навіть, темно-чорний простір, що до Сонця пролягає, спромоглась зафарбувати... Й синім небом називає. Себе ж вкрила різнобарв'єм, що не можна охопити. Шал нестримний кольорів ніхто невзмозі зупинити. Земля любить розмальовки-візерунки прикрашати. Створювати неповторність, вміючи фантазувати. Захотілось Сонцю, тАкож, спробувати малювати. Тільки в Мороці космічнім ніде фарб яскравих взяти. Сонцю то - не перешкода. Взяло, що під рукою мало: темряви глибоку фарбу..., й тінню малювати стало. На ясній земній палітрі всіма фарбами залитій, намагалося буяння кольорів призупинити. Упереджено й уважно контур тінню обрамляло. Споглядало, як красиво тінь між фарбой й світлом грала. По верхівках гір, у долах Сонце променем гуляло. І морські глибинні води світлом з тінню розрізало. Земля на створені картини з насолодой милувалась. Несчісленність форм мінливих на її лиці з'являлась. Різнобарвний земний світ Мороку здававсь... незвичним. І бажання малювати з'явилось в Темряви космічній. І, коли, стомившись за день, Сонечко лягає спати, Морок, взявши зірок сяйво, починає малювати. 30.08.22

356

Skills

STELLA RAYMOND

There's nothing to Prove to anyone. Don't come to face anyone With anger, Do it with skills. *****

954

WANTS TO FLY

Valour And Faith

I wish to fly like a bird, Under the open sky, To touch the sun , Who creat happiness in the world. I wish to fly till the infinity , To touch the point , In which my destination wait for me , To welcome me . I will be fly , To achive my success, By tearing the heart of sky , To get my success on the way . THE END

797

ONE MOMENT

Valour And Faith

No stir in air Clam is everywhere I sat under the tree With a pen and note book free. I saw the beauty of nature Which pull me for ever Birds are chirping Animals moving . I thought to write a poem Though I have no knowledge gain I thought what will I write What will I write? Which pull viewers towards me first At that time mother call me to take my breakfast . #TTWC2020 THE END

691

Веселі хмаринки

Тетяна

Хмарка з хмаркою зійшлися, Тай за рученьки взялися! Перша – вітер підняла, Друга – дощиком лила! Хмарки зверху посміхались, Бо, усі, від них – сховались. Люди – у свої домівки, А комашки і тваринки – в нірки! Довго хмарки кепкували, І, дощем, все заливали. Та, не скаржився ніхто, Дощ – чекали всі давно!

492

ALL WHO LOVE IT

Valour And Faith

In to the flames rising out of a setting sun , I draw in a deep breath before I run. At my way need of thing I collect some , To fulfill my aim I ran faster than all known , Because I wants to first reach my home . If I late a little bit I couldn't meet my mom . It is the only thing I need ever , Other things I need never. My mother is my dream , She is my every thing. Without her I couldn't do anything. She is my heart , She is my soul I can't live without her at all .

663

THE FLOWER

Valour And Faith

When wondering as lonely as a cloud, I saw a beautiful flower I never seen it before It's colour as whiter than the Snow upon the mountain It's branch as red as The feet of dove It's beauti hypnotize all Who look it It was so beautiful It swings it head in cool breeze The other tree compitate with it I get joy and wonder to look it THE END

811

ONE DAY

Valour And Faith

One day I sat on a chair, And feels cool wind. The sound of wind is different. I saw here and there The sound was from table fan I thought it wants to say something But my grandfather coming with a different kind of thing. He drop same oil on table fan. After that it stop saying to me

620

Білка біля мого дому

Тетяна

Біля нашого горіха, Пробігала – білка. Швидко - швидко бігла, З гілочки на гілку. Де ж, ти, узялася? Білочко, пухнаста? Може по горішки, Забігала – знов? Мабуть, ти, побігла, У дупло – своє, Де багато – їжі, Назбирала – вже. Ти швидка, руда, вухаста, Любиш: жолуді, гриби, горішки, Ще й рослинки – трав’янисті. Буде добре зимувати, Білочці – в хатинці!

474

Каченя

Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК

Біжить чудове і пухнасте Веселе щастя по траві. Плюхнулося в річку, Знову й знову Хлюпа крилами, Раз, два, три! Жовтенький пух, Шелестить вітер. Дзьобнуло ряску І кричить: - Кря - кря ! Чудове щастя Є на світі - Кря-кря! Водичка, сонце Й ми!

574

MY FRIEND

Valour And Faith

In my lonely life, I found another life. Whom I do not know, But she knows me. She helps me in every situation, As possible as she know She gives me everything, When I need anything. Her face so sweet, Her smile so bright. After some midnight, A friendship between us reach the height. To my true friend. The End

789

Кури

Тетяна

Ой, ви, кури - курочки. Чорні, білі і рябі! Вибігайте із хліва, Споживать – корма! А там, півень, сивий – ходить, Тай на курок поглядає, І до корму, й до водиці: “Ко-ко-ко”, їх – закликає. Вийшла, дівчинка маленька, Й стала курок – звати: “Тютя, тютя, тю - тю - тю, Тютя, тютя, тю - тю - тю, Йдіть гуляти на траву!”

491

Сніжні зими

Тетяна

Уже, юга завиває, І мете, мете, мете! Та в дитинство повертає, Моє радісне, таке! Ми на санках і на лижах, З кучугур спускались. Руки, ноги замерзали, А, ми, все катались. Прибігали в хату, Грілись коло пічки. Вся одежа мокра, Та й червоні щічки. Зими сніжні, то були, І стійкі морози. Може і тепер — вони. Знов, повернуться — такі!

450

Соловейко в лісі

Тетяна

В лісі, ягоди збирала, А там – вдалині, Пташечка – співала: “Тьох, тьох, тьох тай тьох, тьох, тьох.” Підійшла, я, близько, Соловей щебече – дзвінко. Що, від співу – того, Стало, аж – миліше! Ягідки, швиденько брала, Бо, я теж, із ним співала. Не замітила – коли, Й відерце – набрала. Ягідки мої – чорненькі, Переповнюють – відерце. А маленький, соловейко, Вже, десь “тьохкає” – далеко!

497

Співуча пісня двох пташок

Umi Kurilo

(Українська версія, ниже русская) Цвінь - цвіринь, Чую під вікном своїм. Цвінь - цвіринь, Дві маленькі пташки під вікном співають. Пахнуть квіточки в вазі, на дворі тільки сонечко встає, А дві маленькі пташки вже співають свою співучу пісеньку. ( Русская версия) Цвень - цверень, Слышу под окошком своим. Цвень - цверень, Две маленькие птички под окном щебечут. Пахнут цветочки в вазе, на улице только солнышко встаёт, А две маленькие птички уже поют свою певучую песенку.

456

чуєш ти

Last_samurai

хлопців шрами прикрашають дівчат шрами не вражають

478

Мишка

Irynka Ukrainka

В мишки обважніли очі, Мишка спати дуже хоче. Дивись, мишко, стережися, Тут ночує зла лисиця!

530

بقلمي ... 13

Manar Elabd

صباحكم عنبر يعبق بشذاه الأرجاء ، وليلكم مسكٌ يحمل أحلى الذكريات وما بينهما لحظات يخفق بها القلب فرحًا. فلا تضيعوا أيامكم في الحزن والفراق ؛ لأنكم لن تعيشوا حياتكم سوى مرةٍ واحدةٍ فقط. منار العبد

439

MOM

Valour And Faith

MOM You are my heart You are my soul I begin from you Also end with you I can't live with out you I love you mom I love you very much. THE END

765

Тріолет 30

Микола Мотрюк

Моїй лисичці Мов хтось ховається од мене, З-за дуба зирка іздаля. Неначе полум'я огненне, Ховаєсь в гущі хтось од мене... Жаринки блискають шалено, В очах цікавість промовля... Ховаєсь в гущі хтось од мене, З-за дуба зирка іздаля... Зашаруділо там, де клени, Крадеться ближче бісеня... Ніяковію я... ой, нене..! Зашаруділо там, де клени... Б'єсь серце, рветься навіжене: Те гострозубе лисеня Зненацька схо́пило мене... Сховалось... й зирка іздаля...

294

Зима

Тетяна

Знов, насипала – багато, Снігу білого – зима. І великим покривалом, Застелила всі поля. Дітки, вже, повибігали, Й ліплять сніжки, у мороз. Сніг із ручок вилітає, Бо сніжок, тай не злипає. Морозець, щипає щічки, І мокріють, рукавички. Вийшло сонечко, з - за хмарки, Й стало, діток, зігрівати!

359

Не поспішай

Светлана Пилюк

За журавлиним клином в неба синь Не поспішай, хай трішки зачекають. Вже не біжи, не квапся, відпочинь, Нехай вони без тебе політають. Поки ще пісню вголос заспівай, Таку дзвінку, щоб чутно було скрізь, Ще озирнись, все-все запамятай: Річки, озера, полонини, ліс... Ще раз поринь думками в рідний край, Ще раз пройдись стежками понад стріх, І журавлем над домом покружляй, З прощальним колом, згадуючи всіх. 08.11.21

345