Ода
Показано: популярні
Фільтри
За датою публікації
Упорядкувати
Від авторів
PRO
Ода від pro авторів
Not Giving up
လွတ်လပ်သွားစေချင်လို့ လက်လွှတ်ခဲ့တာ စွန့်ပစ်ခဲ့တာမှမဟုတ်တာ ကိုယ်မရှိရင် ပိုပျော်နိုင်ပါတယ်ဆိုတဲ့စိတ်နဲ့ ကိုယ်မြတ်နိုးတဲ့မင်းကို ဆွဲမထားရက်ခဲ့တာ...
0
0
158
Sensual Quarantine
I tried to find you a place in here Though you never deserved it 🎹•🎹 I tried to look at other roads But your outlook was livid 🎻•🎹 I lent you my ear I swallowed my fears You went through my phone Do you know what I feel? 🎸•🎸 I told you let go You ripped off my robe 🎹•🎻 Now would you tell me Why we've stripped When we're not home alone 🎻
2
0
290
Реквієм (до дідуся Міші)
Я повертаюсь знов в минуле, Думками поринаю в даль. Про цю людину вже забули, Але тебе я пам’ятаю, знай. Дідусю, рідний і найкращий! Ти був мені, як книга та. І завжди ти мені пораду Давав, як треба йти в життя. З дитинства згадую я вчення І мудре слово з уст твоїх І щедру посмішку, натхнення - Іти вперед, іти за всіх. Та я ніколи не забуду Ці щирі очі, дар наук. «Онучку» слово згадувати буду І все найкраще, дане з твоїх рук …
1
0
116
Ода
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
60
42
5357
#некромолитва (Вибір Редакції)
Дивно, мій Принце, чомусь Бігти до Тебе й до мертвих В рідні обійми, в пітьму Тяжко-смиренно як жертва. Бігти, залишивши страх, В сутінь незлічених таїнств. Рай-то приємний на смак, Тільки не знати там радість. Пекло ж рідніше за все Й друзі давно обжилися. Чуєш, мій Принце, оце, Що як шляхи нетернисті? Просто нам зручно собі Щастя зробити далеким, Ніби від щастя гріхи? Знаєш, я згодна. Це легко. Люди зробили життя Тяжкою стежкою в світло, Там загуляють сповна. Тільки ж якби не обридло... Вірю, мій Принце, авжеж Демони знають про людство Більше, ніж той екстрасенс, Що полюбив богохульство. Вірю я щиро в слова Сказані, Принце, Тобою: Те, що мені — новина — давня для Тебе відомість... #некромолитви *** Переклад в коментах 🔽🔽🔽
42
18
3288
The moon beneath the stars
Staring out at the city lights,is truly wonderful.This is my quiet place,where I think about the world,and let loose.Nobody comes up here,nobody knows about this place.I look out at the stars in the dark sky,and I see the moon.I look at the moon,as it acts as my night light,my light in a world of darkness.I admire the moon,it has the courage too outshine the stars,it has the courage too come out every night,so that the darkness doesn't take over.The moon may outshine the stars,but it stays unnoticed .It shines in a world of complete darkness,which is an inspiration too shine brighter than any star in the universe. Everyone is different,in their own way.The moon is so normal,but so odd,as it is in a sky full of stars. Lillian xx P.s Every star,is different.
41
6
524
Україна
Люблю свою Україну-за неї помру, Я скоро там матір до грудей пригорну. Одна рідна моя Вкраїна, Де отчий дім і калина, Ти моя золота кохана єдина! Щасливі дні я згадую проведені з тобою, Тепер на відстані покриті дороги мглою, Не скриють вони я все одно врятую, Для того я нині чарую. І серце печалиться від туги за прекрасним, Обов’язок кличе до війни поглядом власним, Для кращого майбутнього всім кого любимо, Щоб не сталося ми дороги додому не забудемо! Де б не була а Україна найкраща у мене, Найсолодша музика солов’я ой леле.
35
4
299
Про нас
Твої обійми мене всю заполонили, В душу заглянули очі і ласкою ніжною приманили, Стільки всього разом пережили, Так швидко промайнули роки, А ми разом і ця історія лише про нас, Я віддаюся відчуттям поволі під твій бас, Ми не підкоряємося а диктуємо умови, Уже нам непотрібні розмови. Разом в любові та свобода в довірі, Ми відчули один одного в повній мірі, Розгорнули щось масштабне, Ні війни ні голод ні розлуки нас не спинили, Ми рани кровоточиві коханням помили.
30
6
114
Птаха
«Ти вільна, птахо, вибирати напрям», — чому слова ці в сутінковім місті такі болючі простотою зваби? такі пекельні і кусюче рідні? Щодня питаюся в розумних цього, от тільки знаючим байдуже навіть питання чути з дурнуватих країв, бо там не може існувати слово. І ось, блукаючи, по місті в тиші самотню птаху перестріну раптом, немов із казки — золотаве свято! чому вона так чарівливо дише? Думки почувши, оченята птахи раптово глянули з вогнем у душу, такі суворі, взагалі неслушні! і страх скував, і невдаванно взнаєш... Що смерть — акторка, в незрівнянній вроді: комусь звичайна з підземелля пані, для мене — птаха, що співа незнане приємним голосом в оцій пригоді!... Та не сьогодні забере з собою! «ти вільна, птахо, вибирати напрям, якщо це місто не приносить радість!» — вона кричала ці слова мольбою. І я почула, я почула — справді! життя мізерність в спорожнілім місті, тому я завтра покидаю, звісно, ці хворі стіни! і безмежно радо! я вільна птаха вибирати долю завжди приємну, щоб не бути злою. #некромолитви *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
27
38
516
I love you
Verse 1 I was walking down the street alone, And then I met you. You were walking Down the street all alone I can't sleep a wink from your image, And your trail is already Gone around the bend. And here your trail passed around the corner, And your image stayed in my head and didn't want to go out of him. I want to tell you… Chorus I want to shout «I love you» at you, But you won't hear it. I sit by the window and look up at the sky. I tell you and myself «I love you» My heart is breaking into pieces. I want to tell you how I feel. I want to shout those words: I love you. Verse 2 You should never think that everything is bad. I love you and I want to hug you, But I don't know your name or your phone number. After meeting with my friends, I went to the Park, hoping that I would meet you there. Verse 3 My friends say I'm in love, and I deny it. I want to find you and hold you. After you meet me, I want you to be mine forever. Don't talk me out of it, I've already made up my mind
27
1
452
Дивовижна
Ти не шалена — весела, А небо над нами — не стеля, Ми не чорти — ми сильні, Не відчайдушні, а вільні! В очах — не вогонь, а полум'я, І співаємо різними мовами, Обережні, але не сполохані, Не божевільні — закохані! Найкращі, але не безгрішні, І наші розмови — то вірші, Ти небезпечна — не нýдна, Не надто серйозна, а мудра! Не байдужі до світу — щасливі, Імпульсивні, але справедливі, Ти майбутнє, але не колишнє, Не дивна — ти дивовижна!
26
4
389
Занєхіну
Я лебедина пісня. Тихий супротив. Ноти вогненні, павші на піаніно, Грою п'янкою в такт написаним строфам! Якось забутих серед рутини. Ось оживаю в ритмі клавішних звуків Збоку від тебе, барде. Ллюся рікою І прориваю дамбу рабства під гуркіт Потягів Пекла. Нумо до бою? Чуєш, холодний подих віє од кирпи? Як нависає духом, в біса негарна? Нам залишилось мало, тільки устигни В жанрі життя – авангарду! Хутко концерт зіграти з піснею волі, Що прогризає вуха дико й пекуче! Тільки устигни, барде, схиблено грою Гордо сказати людям сліпуче. *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
26
23
477
Panthère
Elle marche, les muscles roulant sous sa peau noire, Aux aguets, ses yeux brillent d'une lueur terrible, C'est le crépuscule, aux panthères est le pouvoir, Grondant, crocs sortis, elle se hâte lentement. Flegmatique en apparence, un prédateur Se cache derrière cette lourdeur feinte, Cruel, assoiffé, impitoyable, tueur, La mort semble se mêler à ses sombres pattes. Tant crainte tant admirée, elle rôde sans cesse, Dans la savane sur les plus hautes branches, Autour de vos fragiles cases de tresses. Dans la nuit, au-dessus des enfants elle se penche. Mémé
26
1
373
Sirène
Un marin simple marchait en mer, Et la légende se souvient d'une: "Les jours ensoleillés regardent tout le monde Avec un sourire sur le visage, Et de haut en haut, il regarde tous les mortels. La mer fait rage avec désinvolture et calme, Mouettes volent dans le ciel bleu, Et leurs chansons chantent. Le gars couché sur la plage de sable et vide, Sans hésitation Pour rien au monde il. Le soleil brille, La mer apporte la joie. "Comment bien vivre dans le monde blanc,"- Le gars a dit lui-même. Il n'a remarqué personne., Sauf moi-même. Pas remarqué par le gars, Que la lettre lui est venue, De l'oncle qui vit dans les forêts des champs, Parmi les rivières et les mers. Son oncle avait les règles les plus honnêtes, Vivre dans sa maison, Ce qui est près de la côte et le chemin des navires s'allume. Ne regardez pas ça, Que déliré-il. La lettre du gars a surpris. Mon oncle a appelé à manger chez lui et à regarder. Accepter les invitations de l'oncle, Dans le cœur maudit ce jour-là, Que j'ai pu venir le voir. Son oncle avait des années inclinées, Avec des cheveux gris dans les cheveux et une bosse sur le nez. Vous ne pouvez pas laisser sans attention alors, Que certains ils sont restés. Oncle rêvait d'espaces marins, Sur les pays lointains, Tout le monde a fait un tour sur un vélo rêvé. En arrivant chez lui, Le gars est entouré par l'attention de son oncle est devenu. Ce qui était étrange, c'était que le coucher de soleil approchait, Et lui à la maison à temps. Mon oncle ne voulait pas le laisser partir et l'a enfermé chez lui. "Dis-moi oncle, Que t'est-ce qu'il était, Qu'en un Instant, Tu ne reconnais plus les tiens?" Suivi d'une question du gars, Et derrière lui et la réponse: "J'ai peur, fils, Ce qui m'emportera dans la mer. Calculer l'arrivée du mal marin sur la côte humaine. Leur choix n'est pas grand, Leur choix est tombé sur moi, C'est pour ça que tu m'as convoqué., Je te léguerai tout ce que j'ai: Une chambre avec une planche vous suffira." Le gars n'a pas compris toute la blague en plaisantant, A décidé de vérifier son oncle et est allé le soir à la plage, sable vide. Le gars n'a pas eu le temps et deux mots pour attacher, Il s'est avéré que mon oncle avait raison. Sur Breg sable et vide. Le mal de la mer a nagé, Corps de fille avec queue de poisson. Elle était inconsciente, Comme si je l'avais remis dans mes bras. «Qui est-ce?"demanda le gars. Et son oncle en retour: "Le mal de la mer, Ce qui inonde les navires dans les mers, Celle qui peut Attirer l'attention de n'importe qui avec sa voix. Attirer et prendre possession de lui, Et il se retrouve dans ses mains pour toujours et éternellement. On dit que sa voix est douce comme du miel. Parfois, elle va à bregan et vide et cherche son fiancé, afin de se réunir avec lui toute la nuit, Et puis l'emporter dans la mer, Sur le fond de la mer. Afin qu'il devienne sa femme.» N'a pas cru le gars à son oncle et a décidé d'Aider la belle vierge Sur les pieds de se lever. N'a pas eu le temps de faire quelques pas comme la vierge est venu à la vie, Je lui ai chanté une belle chanson Et ils sont partis ensemble. Sur le fond de la mer. L'oncle ne pouvait rien faire, Et tranquillement attendu Le retour de son neveu. Mais il ne revenait pas, Et j'ai oublié de penser à lui.» C'est ainsi que se termine la légende. Le marin a navigué simple, sur la mer bleue, Et tout tournait dans sa tête, Qu'au fond de la mer vivent des vierges avec des queues de poisson. Ils transportent les jeunes garçons et les marins simples. Ils les ont surnommés les sirènes.
26
0
451
Мечтать или не мечтать?
Как долго я стремился к ней И вот сбылась моя мечта, прошло безумно много дней. Теперь в душе лишь пустота. Сражался за свою мечту, не спал я множество ночей И покорил я высоту, но вот не рад совсем я ей. Мечта исчезла. Счастье? Нет Я счастлив был немного лишь. Погоня за мечтою - бред. И снова грустный ты сидишь. И снова нужно ставить цель И двигаться вперёд опять. Брать штурмом снова цитадель И всё сначала повторять.
25
10
374
Ода Небесам
Серце моє пламеніє у вірі І всяке діло для Господа роблю, Купаюся я в тому диву, У сяйві Божому стою. Все суєта і в ній люди живуть, Непізнаючи правди вони помруть, А я радію бо любов Всевишнього безмежна, Мене окутала-храню її і тому обережна. Усім єством кричу Богу як люблю І це втіха моя у дні печалі, Для Нього я прекрасне творю, По уставам Його я рухаюся далі. І Ангелам Його які охороняють, Мене від зла подалі тримають, Ними захоплююся-вони Його зброя, Я спокійна бо в Господніх руках моя доля. Хвала іде по Небесам, Музика і спів Серафимів лунають по усім містам. Я жду Його приходу як мати сина з війни І прийде Царство Христа-не оминути демонам біди. Прийде час блаженства для вірних, Нагорода їх-виконання мрій дивних, Земля наповниться Божою благодаттю, Всі стануть здоровою щасливою знаттю.
24
0
123
Sage Chêne
Trônant, majestueux, au milieu de la forêt, Sage chêne, protégeant sous ton lourd feuillage, Des fleurs, aussi fragiles que tu es ancré, Dressant leur si frêle tige dans ce village. * Ton large tronc, recouvert d'un vieille mousse, Que ni les siècles, ni les violentes tempêtes, N'ont entamé la noblesse, car toujours poussent Tes bourgeons, tes glands dans leur cupule secrète. * Ainsi es-tu, tes racines courant la terre, Depuis longtemps dans le sol enfouies profondément, Bravant le feu, la glace, tous les éléments. * Mais c'est lorsque tes feuilles, mêlant pourpre et or, Tel des larmes, glissent, portées par le vent cruel, Que ta beauté, tout à fait, à moi se révèle. Mémé
24
2
407
Le temps d'un instant
Le temps d’un instant, Je l’ai vu, je l’ai admiré, Le grand papillon mordoré, Qui de ses ailes en sang, Faisait briller le soleil. Le temps d’un instant, Ses couleurs éclatantes Juraient avec le printemps, Si terne à côté De cet être élégant. Le temps d’un instant, Sa beauté éclipsa La violence du temps, Et la vie recula, Ne restait que le moment. Le temps d’un instant, La mort s’attardait, Un dernier battement, Et elle l’emporterait, L’arracherait au présent. Le temps d’un instant, Moment éphémère, Où le papillon mourant, Dans le temps se perd, Oublié. Le temps d’un instant, Effacé. Mémé [Pour le concours de @MotsenVrac dans la catégorie #éphémère]
23
15
234
Песня пьяных рыцарей
“Чей это меч, что свидетелем был Клятвы о вечной любви? Чей это конь, что копыта свои Вымыл во вражьей крови?  Эй хо-хо! Эй хо-хо!   Вымыл во вражьей крови!     Кто, как стрела, что желает испить Красного битвы вина?  Кто закрывает друзей, словно щит, Крепко стоит, как стена?  Эй хо-хо! Эй хо-хо!   Крепко стоит, как стена!   Это - Паатр, снова в се́чу спешит, Биться по воле богов! Мощной рукою своей сокрушит   Кости проклятых врагов!     Эй хо-хо! Эй хо-хо! Кости проклятых врагов!   Эй хо-хо! Эй хо-хо-о-о-о-о-о!  Кости проклятых врагов!" (Песня из моей книги)
23
5
786
Котяра з тунелю
Я просто йшла кудись, забувши все. В моїх очах – утома й пустота. Як і в людей, що йшли, куди несе. Куди життя накаже йти. Отак. В моїх думках туман в ту мить осів, Забула я про щастя і про сенс. Та щось мене спинило, збило з ніг! В кінці тунелю! Там співав hepcat! Про щось важливе, а можливо – ні. Його душа співала в мікрофон Грайливі ноти, сенсом так складні. Невже не марю я, і це не сон?... Невже леліє вуха справжній джаз, Який п'янить менé із перших нот? На нього я дивлюсь – простий юнак, Не з бідних все ж, але і не вельмож. В його очах – фарбованих у мед – Я бачу все: життя моє й його. Як він живе, немов летить на смерть. Тому й радіє все ж, бо Там – вогонь. Й моє – пусте й забуте рік тому. Живу ось так, немов ще є життя. Хоча, по суті, вже живий я труп. Іду, як всі кудись. Інакше як? А він співа. Співа! Простий hepcat. І я із ним тепер співаю теж. Ось так й настав цей злам, момент, Коли живу я і сміюсь. Й ти теж. *** Котяра/hepcat — прізвисько вуличних музикантів, які виконують джаз. Взагалі є певна некоректність в моєму описі "не бідний й не вельмож", адже котяри, в основному, демонстративно показують бідність. Але ж люди різні :) отже й котяра в мене хай буде такий. #некромолитви *** Переклад в коментах 🔽🔽🔽
22
16
441
Mi
La touche effleurée, un doigt seulement posé, Et pourtant, le charme d'un son, d'une note soudain éclate. Mi. Mi brise le silence et résonne doucement dans la salle si sombre. Il n'y a personne. Personne n'est là pour écouter cette mélodie qui commence. Le pianiste inconnu soupire et tire silencieusement le tabouret. Le mi se fait de nouveau entendre, mais cette fois brodés d'arpèges, qui semblent s'élancer vers le mi sans jamais l'atteindre. L'artiste ferme les yeux et se livre tout entier à son œuvre. Ses émotions descendent dans ses mains, les guidant de leur puissance refoulée, donnant vie à des notes passionnées. La musique, vibrante, s'élève, et remplit peu à peu la salle, chargeant l'atmosphère d'une tristesse et d'une nostalgie infinies. Mi, la, mi, mi, fa... Telles des larmes, elles glissent et s'évanouissent dans les airs. Mais soudain, comme pris de folie, le musicien se met à plaquer avec une rage désespérée des accords aux consonances bouleversées, qui déchirent la salle de leurs désespoir lancinant. Et tout aussi soudainement, interrompant le chef d'œuvre, il retire ses doigts, comme brûlé et claque avec colère le couvercle sur le clavier. Le siège est renversé et le pianiste s'enfuit, abandonnant son cœur brisé sur les touches blanches et noires.
22
2
282
До тебе
Розлуки довгі, зустрічі нестримні А я іду в його обійми. А життя така штука, що всюди печалі І ніколи не знаєш що тебе чекає далі. Ах, навіщо Бог переплітає долі І мусим ми приймати тяжкі ролі. До тебе лине душа моя, Ах чого ж я досі не кохана твоя? Зустрілися ми і щастя один одному дарували, Але через злий рок- нестримного кохання не мали. Життя одне ,його бажаю з тобою прожити І всі нещастя, болі і розлуки з лиця земного змити! Бажаю я щоб доля нас звела і Бог благословив І щоб полюбити так як я тебе- мене зумів!
21
0
269
Humeurs
L'attente était paisible, Dans ce cadre printanier. Les oiseaux chantaient, le soleil brillait, Rien ne venait troubler ma veille. Je coulais tranquillement Contre la roche grise, Et me prélassais à la chaleur douce En attendant d'atteindre la mer. Mon ventre me chatouillait, Certainement des sirènes coquines, Ou des narvals qui se poursuivaient De leur grand nez pointu. Les frêles barques des pêcheurs, Glissaient sur mes joues, Plongeant dans l'onde claire, Leurs filets alambiqués. × Ces jours sont si loin Maintenant que l'hiver est là. Plus de bruit, plus de vie, Rien que l'éternel glace, Qui m'emprisonne, Et lentement, Fait mourir en moi, Tout espoir, tout souffle. Jamais La mer Je n'atteindrai. Mémé
21
5
376
FULFILLED
Let's take the world tonight. You and me. Under the stars. On the roof, of the tallest skyscraper. Holding hands. And chocolate wrapper. Blindfolds on and heartaches off. Let us climb up to the earthen loft. Everything we want shall we wish. In the solitude of the nights bliss. Shall wake the moon from eternal sleep. And make all promises that we must keep. What we want shall be fulfilled. By the hand of the nature skilled. J.N. 07.03.2020.
21
11
375