Вибір редакціїВсі
Популярні автори
Неможливо відірватисяВсі
  • Анна. Тисяча вісімсот двадцять сім днів пекла Пересічна дванадцятирічна школярка, пересічний білий міні-вен, хто б міг подумати що Анну спіткає мн...
    Айна Моро
  • З дівок у леді Коли я їхала в інше місто на навчання в один з найпрестижніших мистецьких університетів, мені озвучи...
    Бізельмоній
  • Вибір Серця |16+| Раптова новина про заміжжя ввела Лілю у сум'яття, кардинально змінивши її сіре буття. Та якби...
    Asteriya
Популярні книгиВсі
Dark Places (a werewolf story)
Azeemah Jimoh
Нові віршіВсі
Ти думаєш, що це доля, але хіба доля буде в тебе витікає крізь пальці?
Надя Смертенюк
Думаєш, що знайшла омріяний скарб, але чи варті ті зусилля скарбу. Потрібно лише довіритися долі, щоб вона тебе своєю течією віднесла до твого затишного берегу. Я наче це зробила, відключивши свою свідомість і довіривши почуття, але зараз не знаю чи треба було це робити.  Перебуваючи у бурі сумнівів, суперечностей і ілюзій - замислюється, а чи це так треба, чи це міраж підсвідомості, який хоче тепла і ласки. Не хочеться знову бути океаном, який бʼється об холодні скелі байдужості, намагаючись розбити цю стіну, яка зʼявилася між вами. Чи це дійсно стіна, чи реальність, яку я вперто не хочу приймати? Байдужість, яку я не хочу бачити, але яка тихо і підступно підкрадається, як смерть.  Залишається лише віра, надія і любов. Три провідника з темної гущі страхів. Позитив не врятує зранену душу, яка прагне спокою. Це шлях вперед, чи тисячі кроків назад? Бажання згубні, порочні, але чи не вони нас штовхають далі рухатися? Що ж таке рух? Чи є в ньому сенс? Статика чи динаміка? Баланс. 
0
0
64
Чорний пластир
Seras Mark #КЗП
Зазвичай, вони можуть вдарити, Чи вбити, вбитих — не жалісно. Та любові, нашого прагнення, Як у штормі, здається мрією. Припиняй, плакали вже за нас. На пів кроку впали? — Тож, тепер вставай! Йди собі у темряві, серед них, байдужих, Так вони з тобою, улюблений, квітучий! Засинай, нехай по стінам холодом, Я тебе зігрію тілом, ніжним голосом. Звісно не залишу, тріском на краю ліжка, Треба закурити, треба відкрити вікна. Не згасай, іноді буде боляче, Мій кришталь, вкритий в обіймах сонячних. Як скрипаль, тисне на нитки розпачі, Ми — як тіні, граємось у тлі з безоднею. Не чекай, якщо у грудях діри наскрізь, Я тебе врятую, наклею чорний пластир, І від скаженої ліри, знайду тих лікарі́в, Дочекайся миру і трошки світлих днів. Ти впізна́єш голос із застиглого завтра, Де твоя самота — лише згаслая ватра. То твій сміх? Це ми вижили, вір мені, чуєш? Ми літаємо там, де ти тільки кочуєш. Тихше, дихай... Я знаю, як стиснуло горло, Як усе, що ти любив, наче порохом стерло. Наче лист, повернув крізь роки та дотягся, Я — це ти, той що витримав і не зламався. ​Не зважай, якщо світ розсипається вщент, Я тримаю тебе в цей критичний момент. І від чорної ночі, де кожна секунда — кат, Принесу тобі звістку: немає шляху назад. ​Не дивуйсь, я пишу із завтрашнього, Там, де страх твій став просто тишею. Всі надії, нашого прагнення, Стали світлом, а не мрією. Не сумуй, витерли сльози ми. Ти зміг піднятись? — Тож, встань і іди! Я дивлюсь на тебе, мій рідний, улюблений, Я — це ти, нарешті врятований!
1
0
98
"Просто"
Полина
Просто стихи,просто слова. Просто улыбка и просто мгновение. "Просто друзья",просто ответ. Просто совет мой прими как дарение.. Жизнь неспроста и совсем непроста. С каждым ответом приходят вопросы. Что значит "да"?И что "навсегда"? Что для тебя простота повторения? Просто живи.Цени и люби Каждое утро и каждую встречу. В жизни не "просто"-случайностей нет. Всё для чего-то приносит ответ.
0
0
52
Завершені книгиВсі
Обговорюють сьогодніВсі
Сергей Грей 2021-03-05 08:50:45
Книги в книгах, истории в историях и приём матрешки
Новини, Думки вголос, Питання
В моих работах упоминаются придуманные книги, они дополняют повествование историями в истории, немного расширяют лор, некоторые из них живут своей жизнью, попадают в руки к разным героям и те с ними взаимодействуют по-разному, даже вот так👏📚🔥. 🌟🖤💛🖤💛✨ "Сердечное прости" - это любовный роман из первой 📙 'Цепи Фатума', мы не узнаем о чем он, но после непродолжительного чтения данной 📙, главные герои делятся своими чувствами и шутят на тему всеобъемлющего "сердечного прости". Есть ли в ваших трудах книги, дневники, письма и записки? Какую роль они играют? И нравится ли вам вообще приём 'матрешки', когда история состоит из множества лоскутов? Изображение - С. Грей.
3
83
88
Ksenia 2021-03-05 09:05:35
Особисте, Думки вголос, Різне
Сегодня на улице пасмурно и холодный ветер... Но это не значит, что нужно расстраиваться... Да, на остановке прохладно, когда идешь волосы в беспорядке... Но ты приходишь в теплое помещение, делаешь кружку горячего чая с лимоном и смотришь в окно - что-то в этом есть... Но тем, кому повезло меньше - желаю крепиться... Все закончится)) Желаю меньше волнений... Больше приятных мгновений... Мне вот, кстати подогнали очаровательное пирожное - неожиданно, но приятно)) (завтра выходной и канун нашего женского праздника😎😎😎)
4
95
LoreL Uni 2021-03-05 10:31:06
А ой...
Новини
Друзья мои, неделя выдалась очень сложной. Я дико извиняюсь за мое отсутствие в сети.) Насчёт восьмой главы. Постараюсь выложить ее на следующей неделе. Я просто не успеваю писать.)) А так же в связи с наступающим праздником, хочу поздравить всех девочек, девушек, женщин, бабушек. С женским днём. Желаю всего всего хорошего, не унывайте. И берегите себя❤️)
2
49
Surgebook - соціальна мережа для
читачів та письменників.
Інформація Правила сайту Політика конфіденційності Угода користувача Публічна угода оферти
Мобільний додаток
Оплата Оплата картками Visa і Mastercard
забезпечується сервісом онлайн-
платежів Portmone.com. Безпека
оплати підтверджена міжнародним
аудитом PCI DSS.

Служба підтримки: тел.
+380(44)2000902,
support@portmone.com
Авторські права на твори належать авторам та охороняються законом.
Будь-яке використання творів можливе лише за згодою його автора.

Сайт може містити матеріали, які не призначені для перегляду особами, які не досягли 18 років!
© 2020 Surgebook. All rights reserved.