Вибір редакціїВсі
Популярні автори
Неможливо відірватисяВсі
  • Вишневий відблиск місяця #Наталі #усі_викладачки_відьми #вишневий_відблиск_місяця Заборонене кохання чи оманлива прихильніс...
  • Кохання із запахом кави Ми не взлюбили один одного з першого погляду. Він той, через кого моє життя пішло на дно, і той, хто...
  • Історія мого кохання Любов, яка зародилась з першого слова, змогла жити навіть після незрозумілих суперечок
Популярні книгиВсі
Нові віршіВсі
Що ж теперішнє?
Чи є теперішнє точкою між минулим і майбутнім? Все що буде відбуватися відбулось. Я подумала написати це і я пишу це. Подумаю - майбутнє, написала - минуле. Одна мить, ні не мить, секунда, мілісекунда розділяє минуле і майбутнє.
0
0
23
Чорний пластир
Зазвичай, вони можуть вдарити, Чи вбити, вбитих — не жалісно. Та любові, нашого прагнення, Як у штормі, здається мрією. Припиняй, плакали вже за нас. На пів кроку впали? — Тож, тепер вставай! Йди собі у темряві, серед них, байдужих, Так вони з тобою, улюблений, квітучий! Засинай, нехай по стінам холодом, Я тебе зігрію тілом, ніжним голосом. Звісно не залишу, тріском на краю ліжка, Треба закурити, треба відкрити вікна. Не згасай, іноді буде боляче, Мій кришталь, вкритий в обіймах сонячних. Як скрипаль, тисне на нитки розпачі, Ми — як тіні, граємось у тлі з безоднею. Не чекай, якщо у грудях діри наскрізь, Я тебе врятую, наклею чорний пластир, І від скаженої ліри, знайду тих лікарі́в, Дочекайся миру і трошки світлих днів. Ти впізна́єш голос із застиглого завтра, Де твоя самота — лише згаслая ватра. То твій сміх? Це ми вижили, вір мені, чуєш? Ми літаємо там, де ти тільки кочуєш. Тихше, дихай... Я знаю, як стиснуло горло, Як усе, що ти любив, наче порохом стерло. Наче лист, повернув крізь роки та дотягся, Я — це ти, той що витримав і не зламався. ​Не зважай, якщо світ розсипається вщент, Я тримаю тебе в цей критичний момент. І від чорної ночі, де кожна секунда — кат, Принесу тобі звістку: немає шляху назад. ​Не дивуйсь, я пишу із завтрашнього, Там, де страх твій став просто тишею. Всі надії, нашого прагнення, Стали світлом, а не мрією. Не сумуй, витерли сльози ми. Ти зміг піднятись? — Тож, встань і іди! Я дивлюсь на тебе, мій рідний, улюблений, Я — це ти, нарешті врятований!
1
0
80
Ти наснишся мені...
Ти наснишся мені В сяйві нового дня Чи в смарагдовій темряві ночі. Враз назустріч тобі Лину птахою я, Аби рідні побачити очі. Най то буде лиш сон - Непостійний хиткий, - Все одно я тебе дочекаюсь. Спалахне горизонт І повернешся ти Синім маревом у небокраї.
2
0
90
Завершені книгиВсі
Обговорюють сьогодніВсі
Книги в книгах, истории в историях и приём матрешки
Новини, Думки вголос, Питання
3
83
88
Особисте, Думки вголос, Різне
4
95
А ой...
Новини
2
49