Вибір редакціїВсі
Популярні автори
Неможливо відірватисяВсі
  • Три дні до... Закохані Іван та Іванна виграють безкоштовну путівку до санаторію. Там вони проводять найкращий міся...
  • Анна. Тисяча вісімсот двадцять сім днів пекла Пересічна дванадцятирічна школярка, пересічний білий міні-вен, хто б міг подумати що Анну спіткає мн...
  • З дівок у леді Коли я їхала в інше місто на навчання в один з найпрестижніших мистецьких університетів, мені озвучи...
Популярні книгиВсі
Цікаві новинкиВсі
Нові віршіВсі
"Краса , яку варто цінити "
Скільки в небі зірок - Не злічити Як же сяють вони у далі ! Не сягнути до них - Не забрати ! Милуватись лише з відстані : Є краса яку варто цінити Є краса яку варто любить Та привласнить її неможливо Хоч би , як не хотілось тобі ! . Цвіте ружа у паньському саді - Квітне й ружа в зеленім гаю Не зривай ти її милий хлопче - Бо зів'яне за день - не вернуть : Її юні та ніжні пелюстки - Втратять барви , та свою красу Буде ж довго тебе милувати - Як залишиш її ти в саду ! . Є краса яку варто цінити Є краса яку варто любить Та привласнить її неможливо Хоч би , як не хотілось тобі ! .
0
0
51
In disgust
I fall in disgust In disgust to myself the love I can't accept the love I can't believe How much I deserve? I can't count on it. I feel its warm arms. But they are disgusting to me. Why can't I accept Who I'm supposed to be? it's so noisy around. I can't rely on it. But why so precious love Is so disgusting for me? How can I sleep? How can I breathe? How can I finally accept myself? You, so additive So much imperfected So am I, as a human And so as you, whoever you are
0
0
107
Тіні та Зірки
Погляд її - зоряний пил і туман, У ньому мільйони далеких планет. Життя починалося як гіркий обман, Там, де у підвалі губиться світло. Голод і холод - ціна за спокій, Але Карумі не зламано, ні. Бордова лисиця під її рукою, Як тихе, забуте, з дитинства привіт. Знову літо. В Імперії спека, Або ніч укриває вдома. Дванадцятий загін - за її спиною, Коли настає велика темрява. Хітомі жива - це головний маяк, Кулон на грудях зігріває мрією. І нехай не розвіється минулого морок, Вона не одна на дорозі крута. Нехай музика злиться і сумно співає, Вона все пройде, не залишивши сліду. Команда 12 - в серці живе, Як найяскравіша у небі зірка.
1
0
120
Завершені книгиВсі
Обговорюють сьогодніВсі
Как начать писать и не сойти с ума - тред
Цікаве, Думки вголос, Різне
2
1
62
Зачем автору псевдоним? Это просто звучное имя или целый образ?
Цікаве, Думки вголос, Різне
4
5
65
Цікаве
5
4
62