Вибір редакціїВсі
Популярні автори
Неможливо відірватисяВсі
  • Отец моего лучшего друга... ЯОЙ |18+|  Мы с Мишей были друзьями ещё с ясель, да и жили по-соседству. Моя семья всегда была в разъездах: чт...
    Alisa Tompson
  • Дівчина з рожевим волоссям Ця книга про дівчину на ім'я Саллі. Вона терпить глузування з боку своїх однокласниць, іноді це дохо...
    Molly Walker
  • Янгол пiд дощем Как трудно встретить своего человека в этом бурном мире, как непросто понять друг друга и как легко...
    KiraLyss
Популярні книгиВсі
Цікаві новинкиВсі
Нові віршіВсі
Миражи
Полина
Так рядом, но так далеко. Так близко, но так необъятно. Так верно, но мимо души. Так точно — острей лишь ножи. Во всей этой нити дорог Легко нам найти человека. Но что, если это лишь ветер, А тень — отражение твоё? По самому краю,вблиз пламени, Вращаются все наши дни. Кто может остаться нераненым? А кто победит миражи?
0
0
60
Танцюй
Ашаннiя
Потанцюй під музику мою, Вона в тобі моїм теплом лунає. І це тепло в чарівності дощу Голосом душі знов оживає... Нехай у ритмі ніжних тих мелодій Розтане все, що болем обпекло. Хай кожен крок веде тебе до волі, Де серце зцілить поранене крило. Танцюй, допоки ніч не стане світлом, Допоки злива вщент не змиє сумний слід. І вмить любов торкнеться тебе вітром І проведе крізь темряву у світ.
2
0
58
жити
bandagemaniac
не перебивай тишину вона так хотіла слова забудь про зайву глибину я знаю про що йде мова вип'ємо в тебе кави забувши про деталі не запитуй "як там справи" знаєш же, я шукаю моралі забудь про мене, забудь про ночі проплакані сльози неменучі я так хочу жити, так хочу бути не сповна розуму ці люди бігають нервовими дахами не спроможні літати з нами забудь про мене, забудь про певне я так хочу жити сам без тебе кава залишила гіркоту у горлі стало надто сухо навіть як лило всю суботу в нашому підїзді глухо я чув хтось попрощався та мене там не було коли знову закохався зрозумів що це було тупо 16.5.2026
1
0
70
Завершені книгиВсі
Обговорюють сьогодніВсі
Риша 2021-03-06 01:17:02
С добрым утром
Думки вголос
Когда заря потушит ночные фонари И шум машин разбудит город спящий Я тихо попрошу: «Сейчас не уходи! Отложим все дела под ключ и в ящик.» Нам два часа даёт заря на счастье, А после, поглотит нас в бытие. Мы растворимся в неге и объятьях, Забив на то, что не одни мы на земле.
8
175
Niko Nikelangila 2021-03-06 01:21:06
Почему?
Думки вголос, Питання
Я столько раз хотела умиреть.... Просто взять и не проснутся, Улыбаясь окружающим вокруг... Я ревера в душе как ребёнок. Мне хотелось кричать из всех сил Но боялась что кто-то услышит И от этих безумных речей Не заметив того что ломаюсь Я смотрю на фотки свои Где я вроде от сердца улыбаюсь И потом понемала что улыбка у меня фальшивая, по этому хочу я вас спросить скажите что сомной не так???
4
1
104
Niko Nikelangila 2021-03-06 01:25:56
Думки вголос, Питання
Мне кажется все скем я сближаюсь сдрадают из за меня... Я приехала в Москву но сейчас желею, не могу написать почему, боюсь не знаю чего, я чесно стараюсь быть позитивной и улыбчевой, нравится окружающим... В итоги желаю смерти, прощу кто знает ответ что это со мной???
1
103
Surgebook - соціальна мережа для
читачів та письменників.
Інформація Правила сайту Політика конфіденційності Угода користувача Публічна угода оферти
Мобільний додаток
Оплата Оплата картками Visa і Mastercard
забезпечується сервісом онлайн-
платежів Portmone.com. Безпека
оплати підтверджена міжнародним
аудитом PCI DSS.

Служба підтримки: тел.
+380(44)2000902,
support@portmone.com
Авторські права на твори належать авторам та охороняються законом.
Будь-яке використання творів можливе лише за згодою його автора.

Сайт може містити матеріали, які не призначені для перегляду особами, які не досягли 18 років!
© 2020 Surgebook. All rights reserved.