Вибір редакціїВсі
Популярні автори
Неможливо відірватисяВсі
  • За кермом Вел Дамер на прізвисько Механік має кримінальне минуле, яке не бажає його відпускати. Складні життєв...
  • الشيطان الوسيم||The Handsome Devil وماذا إن قُلبت الموازيين لتجدي نفسك بين ليلة وضحاها تلك الغنية المشهورة بدلاً من اخري فقيرة اُستنزِف...
  • حاقد عاشق|| The Love Odessy كانت السماء قد غربت وأضواء المُلحق الذي يخصّها مُفعّلة. تبسّمت حينما لمحت ظهره في الداخل، فتحت البا...
Популярні книгиВсі
Цікаві новинкиВсі
Нові віршіВсі
Пошли со мной
А может быть, всё, что нужно, Уже давно рядом с тобой? А может, вместо "стать лучше" Нам просто стать собой? А может, наши приоритеты подскажут, куда нам идти? Ведь время меняет ответы, И нам нужно дальше идти. И то, чему нужно случиться, Однажды случится само. Быть может, нам всё объяснится — Зачем нам дано это всё. Мой милый друг, пора, пойдём. Не знаю, что будет потом — Но всё же… пошли со мной.
1
0
17
Якби можливо було душі малювати
Якби можливо було душі малювати, Твоя була б з усіх найкрасивіша, Була б яскрава, тепла, радісна, крилата, Бо сміхом розбивала б грішну тишу. На полотні — світанки кольорові, Де сонце вчиться лагідно світити, І квіти, що від щастя випадково Схотіли у твоїх долонях жити. Там небеса були б такі безкраї, Щоб мріям не ставало тісно в серці, А вітер, що дороги обирає, Співав би про любов у кожній весні. І навіть в час, коли на серці хмарно, Коли тривога стукає у груди, Твоя душа світилася б так гарно, Щоб віри не втрачали інші люди. Нам на землі так пощастило тебе знати Такою теплою і доброю людиною. Якби можливо було душі малювати — Твоя душа була б найкращою картиною.
2
0
101
хочу своболи
сусіднє вікно, згасло світло у спальні змучена лежу, тону в червоній ванні над головою сирі стіни тихо шепочуть а мухи невпинно руки підло лоскочуть з дому додому так кожен день на повторі голова даремно ковтає язик у промові там зовтався лиш вітер, ні краплі думок боляче нестерпно з очей не піде струмок холод обгризає шкіру як дикий пес який придурок ці зміни в моє життя внес я так хочу свободи, я так хочу на волю я не хочу залишатись в оковах нестерпного болю шум у очах, я давно вже звик гіркий смак на губах чогось ше не зник твої голосові у вухах в мене на повторі боюсь втратити тебе у власній неволі ти казав шо це минуле і вже не вернеться хочеться вірити та вже серце не б'ється на столі шматки паперу записані літом не згадаю що було під вишневим цвітом певно ми були раді що ще не померли встигли зустрітись хоч душі роздерли це літо проведемо найкраще востаннє ти не знаєш як мій світ невпинно згорає
0
0
35
Завершені книгиВсі
Обговорюють сьогодніВсі
С добрым утром
Думки вголос
8
175
Почему?
Думки вголос, Питання
4
1
104
Думки вголос, Питання
1
103