Вибір редакціїВсі
Популярні автори
Неможливо відірватисяВсі
  • Руда Принцеса Дівчинка Соня сором'злива, але дуже життєрадісна та талановита. 10 клас і від Соні не має сліду, це...
  • Три дні до... Закохані Іван та Іванна виграють безкоштовну путівку до санаторію. Там вони проводять найкращий міся...
  • Усе починається з дружби Це історія наївного підліткового кохання. Шкільна любов–це одна з безглуздих речей у житті, тому що...
Популярні книгиВсі
Цікаві новинкиВсі
Нові віршіВсі
хочу своболи
сусіднє вікно, згасло світло у спальні змучена лежу, тону в червоній ванні над головою сирі стіни тихо шепочуть а мухи невпинно руки підло лоскочуть з дому додому так кожен день на повторі голова даремно ковтає язик у промові там зовтався лиш вітер, ні краплі думок боляче нестерпно з очей не піде струмок холод обгризає шкіру як дикий пес який придурок ці зміни в моє життя внес я так хочу свободи, я так хочу на волю я не хочу залишатись в оковах нестерпного болю шум у очах, я давно вже звик гіркий смак на губах чогось ше не зник твої голосові у вухах в мене на повторі боюсь втратити тебе у власній неволі ти казав шо це минуле і вже не вернеться хочеться вірити та вже серце не б'ється на столі шматки паперу записані літом не згадаю що було під вишневим цвітом певно ми були раді що ще не померли встигли зустрітись хоч душі роздерли це літо проведемо найкраще востаннє ти не знаєш як мій світ невпинно згорає
0
0
18
Моя поезія не для всіх
Моя поезія не для всіх Її секрет не усі пізнають. Вона для тих, хто крізь сум і сміх Живе душею, а не минає. Для тих, хто в тиші почує біль, У слові — сповідь, у римі — крила, Хто не боїться торкнутись мрій, Які життя колись надломило. Моя поезія — не прикраса, І не рядки для чужих очей. В ній — мої ночі, тривоги й часом Вогонь нездійснених ще речей. В раптом серце і відгукнеться На кожен тихий, живий мотив — Тоді, можливо, воно торкнеться Моїх несказаних почуттів.
2
0
83
чужі закони
сидим на холоді, навколо клопоти це наш вибір які ми оберемо сторони не йду за вітром, і навіть цим літом сквозняк блукає мовчки моїм світом та мені не страшно, хоча це лячно коли стіни без жалю тиснуть мрачно чому взагалі тобі потрібно битись хоч би люди стали менше злитись цінуй своїх рідних, знаю! ти ще памятаєш рідну браму? якого біса ти ще не вдома? спробуй доберись туди без лома ти чужий нам тут чи там а де я не похуй вам? тільки доливаєте у вогонь і в мене все більше безсонь та яке тобі діло відвали! даже не знаєш як мене звати так, власні гріхи мене не вразять тож не суй голову куди не влазить! свято ховається, вітер ламається ліс від заздрістних шумів тихо хитається в товпі не звично живо, хоч граю криво слова розгулують по вулиці правдиво здіймається крик, бо знов хтось зник моє серце не чіпляє я до такого звик! винищувати інщий народ таке може придумати тіки урод знаю що ми типу всі незламні та ніхто не згадує порухи безжальні і як щоночі сон покидає як тіки наступний знайомий вмирає я знову у школі на коридорі не знайду собі місця, отакої! нікоми з них ця біль не знайома хоча це не дивно— вони удома тільки не руш моїх стін ламких ти не знаєш життя по законам чужих!
0
0
73
Завершені книгиВсі
Обговорюють сьогодніВсі
С добрым утром
Думки вголос
8
175
Почему?
Думки вголос, Питання
4
1
104
Думки вголос, Питання
1
103