Вибір редакціїВсі
Популярні автори
Неможливо відірватисяВсі
  • الشيطان الوسيم||The Handsome Devil وماذا إن قُلبت الموازيين لتجدي نفسك بين ليلة وضحاها تلك الغنية المشهورة بدلاً من اخري فقيرة اُستنزِف...
  • Демони та інші цікаві створіння Історія звичайної дівчинки з незвичайними можливостями. Вона бачить те, що іншим невидиме. Мислить і...
  • Квініум. Частина I Що робити, коли твоє життя міняється на сто вісімдесят градусів? В твій дім вриваються невідомі люди...
Популярні книгиВсі
Нові віршіВсі
Чорний пластир
Зазвичай, вони можуть вдарити, Чи вбити, вбитих — не жалісно. Та любові, нашого прагнення, Як у штормі, здається мрією. Припиняй, плакали вже за нас. На пів кроку впали? — Тож, тепер вставай! Йди собі у темряві, серед них, байдужих, Так вони з тобою, улюблений, квітучий! Засинай, нехай по стінам холодом, Я тебе зігрію тілом, ніжним голосом. Звісно не залишу, тріском на краю ліжка, Треба закурити, треба відкрити вікна. Не згасай, іноді буде боляче, Мій кришталь, вкритий в обіймах сонячних. Як скрипаль, тисне на нитки розпачі, Ми — як тіні, граємось у тлі з безоднею. Не чекай, якщо у грудях діри наскрізь, Я тебе врятую, наклею чорний пластир, І від скаженої ліри, знайду тих лікарі́в, Дочекайся миру і трошки світлих днів. Ти впізна́єш голос із застиглого завтра, Де твоя самота — лише згаслая ватра. То твій сміх? Це ми вижили, вір мені, чуєш? Ми літаємо там, де ти тільки кочуєш. Тихше, дихай... Я знаю, як стиснуло горло, Як усе, що ти любив, наче порохом стерло. Наче лист, повернув крізь роки та дотягся, Я — це ти, той що витримав і не зламався. ​Не зважай, якщо світ розсипається вщент, Я тримаю тебе в цей критичний момент. І від чорної ночі, де кожна секунда — кат, Принесу тобі звістку: немає шляху назад. ​Не дивуйсь, я пишу із завтрашнього, Там, де страх твій став просто тишею. Всі надії, нашого прагнення, Стали світлом, а не мрією. Не сумуй, витерли сльози ми. Ти зміг піднятись? — Тож, встань і іди! Я дивлюсь на тебе, мій рідний, улюблений, Я — це ти, нарешті врятований!
1
0
120
Настоящий
Накопившийся груз-клубок этих чувств Прям вот вот разломит на части. Если в жизни твоей настоящий друг Он не даст упасть,пусть и пропасть между. Настоящий, любимый друг-подарил он тебе надежду. Соберёт до крупинок осколки,как казалось не так и важно. Не упустит из виду правду-в сердце прячется что отважно. Настоящий,заботливый друг:твое "сдаться"не будет исполнено. Помнит он эту темную ночь,заверяет что скоро солнце...
0
0
51
Быть тут
Да,порой,бывает не очень "здорово" Планы рушатся,ты в темном лесу. Может быть,это время построить новое? Видеть реальность,а не мечту? Да, порою на небе пасмурно После-дождь,и, несомненно,радуга. Снег на зелень,а минус на плюс. Может быть, февраль решил показать тебе Как прекрасно и важно быть тут? Да, порою мы лишь печалимся Не замечая жёлтый в черном кругу. Но зима..не желает нам зла. Это лишь шанс начать снова.. Не забывай,что холода пройдут.
1
0
108
Завершені книгиВсі
Обговорюють сьогодніВсі
А ой...
Новини
2
49
Как начать писать и не сойти с ума - тред
Цікаве, Думки вголос, Різне
2
1
62
Зачем автору псевдоним? Это просто звучное имя или целый образ?
Цікаве, Думки вголос, Різне
4
5
65