Вибір редакціїВсі
Популярні автори
Неможливо відірватисяВсі
  • Bachata - Park Jimin fanfiction " - Te meg hogy nézel már ki? - kezdtem a szokásos kötözködést, megállva Bianca előtt - Megnyerted a...
  • З дівок у леді Коли я їхала в інше місто на навчання в один з найпрестижніших мистецьких університетів, мені озвучи...
  • Янгол пiд дощем Как трудно встретить своего человека в этом бурном мире, как непросто понять друг друга и как легко...
Популярні книгиВсі
Цікаві новинкиВсі
Нові віршіВсі
Рапорт у відпустку
Дорога втомилась під кроком важким, І небо над нами стає мовчазним. Я бачив багато, я чув через край, Тепер мені, прошу, хоч спокій віддай. Лишилися шрами, запеклись слова, Бо вдома чекає родина моя. Там сонце сідає за старий паркан, І тихо зникає вечірній туман. Відпусти додому, де дихають стіни, Де я не солдат, а просто людина. Підпиши цей папір, відпусти на вокзал Набратися сили, щоб просто поспав. Відпусти додому, до рідних облич, Крізь далеку дорогу і темну ніч, Щоб серце згадало забуте тепло, І все, що боліло, нарешті пройшло. ​ Я вивчив напам'ять всі цифри та звіти, Та хочеться просто той ранок зустріти. Втомилися очі від кнопок і справ, Я б вдома на ґанку хоч день простояв. Забуду дедлайни, лишу монітори, Там інший у серця тепер монітор. Там кава у горнятку пахне інакше, Там бути собою — і легше, і важче. Відпусти додому, де дихають стіни, Де я не солдат, а просто людина. Підпиши цей папір, відпусти на вокзал Набратися сили, щоб просто поспав. Відпусти додому, до рідних облич, Крізь далеку дорогу і темну ніч, Щоб серце згадало забуте тепло, І все, що боліло, нарешті пройшло.
1
0
34
-
Переплёты, как плёнки, сжимают страницы- Мы учимся жить, но не можем раскрыться. По слогам лишь читая, суть, увы, не найдём, Запятые лишь ставя, когда не слышны́.. Языками различными строим миры- одни ищут в них душу, другие-изъяны. Легко спутать обложку и правду внутри- переплёты, как плёнки, сжимают миры. 💔
1
0
58
Хотіла
Я б, хотіла навчиться любити себе, Не віддавати все до кінця, Не губити себе у чиємусь «треба», І не жити без власного лиця. Навчитися чути свій тихий біль, І не ховати його в мовчанні, Розрізняти: де щастя, а де лише тінь, І не плутати любов із чеканням. Берегти своє серце, як теплий дім, Де спокій - не гріх і не слабкість, Бути вірною собі самій І знати: цього вже достатньо.
0
0
27
Завершені книгиВсі
Обговорюють сьогодніВсі
Я болею...
Новини, Різне, Особисте
5
2
32
Цікаве, Різне, Цитати
9
119
Реформа страницы
Новини
2
32