Новини, Різне, Особисте
Цей блог буде присвячений одразу декільком темам, тому він може бути трохи довгим, але від того він не стане менш цікавим. Хочу розповісти трохи про важливі речі, принаймні для мене і тих, хто слідкує за мною тут. Про зміни, мій стан, плани.
📌 Закінчення "Темряви", трохи слів від автора.
📌 Мій стан і як він впливає на мою активність в плані творчості.
📌Про паузу.
📌 Про подальші плани на платформу.
📌Обкладинка нової книги.
📌Соц.мережі для тих, хто хоче більше контенту від мене справжньої, а не від невідомої дівчинки з псевдонімом.
📍Хочу почати з того, що настав той момент, коли я маю попрощатися з такими рідними для мене героями. Нарешті я закінчила з перекладом і опублікувала всі частини до кінця. Знаю, що мало хто на це чекав і мало хто взагалі розуміє про що йде мова, але для мене важливо поставити крапку. "Темрява" за останні два роки дуже виросла, змінилася, розвивалася, та переживала великі трансформації. Разом з нею і я. Це друга робота за все моє життя, яку я дописала до кінця, і перша, в яку я занурилася настільки детально. З маленьких нотаток без якогось явного сюжету, прописаних персонажів та ідеї, вона перетворилася на велику історію, яку я продумала до дрібниць. Принаймні, намагалася. Насамперед, для мене важливо було показати наше суспільство з усіма його недоліками та перевагами (хоча другого в сюжеті майже не було). Одні живуть так, як диктують їм інші, другі байдуже пливуть за течією, треті хочуть змін, але надто бояться піти проти системи, і четверті, які рішуче ламають кордони, стереотипи і заборони. Кожна з головних героїнь ангелів уособлює певний тип суспільства. У решті решт, перемога завжди за останнім типом, навіть, якщо вона дається такою тяжкою ціною. Окрім чотирьох типів суспільства, мені було важливо показати ще й людей, які у ньому проживають. Вони ходять поруч з нами по вулиці, ми зустрічаємося один з одним поглядом, живемо в сусідніх квартирах і на одній планеті. Люди, в яких ти розчиняєшся, забуваючи про себе, люди, які повинні брати за нас відповідальність, але натомість виходить навпаки, люди, які надягають маску безтурботності, але за спиною у них невимовний біль, люди, які втрачають і знаходять себе. Тепер все це закінчено. Хочу подякувати ти, хто читав, коментував, мотивував і надихав мене весь цей час. Неймовірно вдячна https://www.surgebook.com/maximilianstepowy, https://www.surgebook.com/elessar за кожну годину читання, за кожен відгук, за кожне слово! Ваша думка для мене дуже важлива і враження також. Мені дуже приємно, що ця історія змогла вас зацікавити. Дякую 💜
Також вдячна всім, хто тихенько собі читав, але не залишав коментарі. Я все бачу, тому вдячна за кожну годину, чи хвилину.
📍Друге, про що мені б хотілося поговорити, це плани на майбутнє. Знаю, що трохи раніше я писала подібний блог, але плани з часом змінилися. Я відчуваю, що мені потрібно продовжувати писати. Саме потрібно. І це слово тут не в позитивному ключі. Я неначе вимагаю цього від себе, я повинна це зробити, але в мене немає внутрішніх ресурсів. Я сідаю, починаю писати, але у мене наче вимкнули це вміння. Просто дивлюся на білий екран і не розумію що робити далі, як складати літери в слова, а потім слова в речення. Кожна спроба закінчується тяжким зітханням і закритими нотатками. В моїх планах було в ближчому майбутньому опублікувати нову книгу, я навіть замовила обкладинку у https://www.surgebook.com/morgan_ray, вона вже готова, але я відчуваю, що просто не потягну це. Принаймні, зараз. Тому я не можу знати коли наберуся сил опублікувати цю історію. Прошу мене пробачити і зрозуміти.
📍Не дивлячись на те, що диплом я вже здала і хвостів в мене немає, я не можу повністю розслабитися з навчанням. Кожного дня з'являються все нові й нові завдання, які ігнорувати не можна. Все це забирає сили і перетягує фокус на себе, додається неясність майбутнього. Ще декілька місяців, і навчання залишиться пройденим етапом. Голову все більш заповнюють думки і страхи щодо подальших дій, які, до слова, мені не зрозумілі.
Ще не треба забувати про ментальні проблеми. Я знаходжуся в постійному страху, стресі, не розумінні, апатії, смутку, і, звичайно, депресії, яка нікуди не думає діватися. На постійних нервах, за останні 4 дні я позбулася майже двох кг. Не знаю для кого як, але для мене це показник того, що життя йде кудись не туди і потрібно дати собі хоч трішки прокою. І це тільки вершина айсбергу, не хочу занурювати вас у морок тими думками, висновками та рішеннями, до яких я прихожу.
📍 У зв'язку з усією цією кашею в голові та житті, я не можу продовжувати активність тут. Мені цього і не хочеться, адже я виснажена, втомлена, пригнічена. У мене просто немає сили, натхнення та ресурсів. Мені потрібно розгребсти все, про що я писала вище.
Не знаю коли вийде хоч щось від мене. Але я не йду, ні. Просто потрібна перерва, не дивуйтеся, що вона може затягнутися. СБ залишається зі мною, ви залишаєтесь зі мною.
📍А тепер щодо планів тут. По-перше, я побачила як різко впала моя статистика по переглядам на блогах та вподобайках. Це явно мені про щось говорить. Витрачати себе ще й на те, щоб думати як підняти обхвати я не хочу. По-друге, "Темряву" я публікувала не чекаючи популярності цього твору, без думок, щоб продвигати її та знайти "фанатів" (напевне, це надто голосне слово, але ви зрозуміли).
Я її публікувала для того, щоб почути відгуки щодо мого вміння писати, моїх здібностей, почути оцінку цієї історії загалом. І для цього мені вистачило двох активних читачів, які залишали відгуки під кожною главою. Моя мета була досягнута, тож не бачу сенсу більше тримати книгу опублікованою. Поки що я не збираюся її знімати з публікації, але якщо протягом якогось часу не знайдеться нових читачів, а статистика буде стояти на місці, то я зі спокійним серцем таки зніму її з публікації. Залишу вірші, вони в мене непогані і на них не потрібно витрачати 9 з половиною годин.
Ось такі плани, думки, та подальші дії. Вибачте, що вийшло так довго, але мені було важливо розказати все і нічого не впустити.
📍Як знак того, що я не кидаю платформу і свою справу, хочу опублікувати обкладинку від Моргана, яку він зробив для майбутньої історії. https://www.surgebook.com/morgan_ray Дякую велике за цю красу 🙏💙.
Р.S. на блогах сб в мене чомусь знищує нещадно якість, тому не лякайтеся, якщо це зараз станеться. Насправді ж обкладинка якісна.
📍Наостанок хочу сказати, що мене не було в жодній соц.мережі вже років 5-6. Це моя невпевненість, не прийняття себе, не розуміння як підкреслити переваги та заховати недоліки. Останні роки два в мене є бажання нарешті почати вести хоча б інстаграм. Але думки типу: "Кому ти цікава?", "Ти ніколи не набереш аудиторію", "Ти невдало виходиш на фотографіях", значно мене задовбали. Якщо серед вас є ті, кому цікаво, ті, хто готовий підтримати, то коли я таки наважуся створити свою сторінку (а це буде вже зовсім скоро), я буду дуже вам рада). Зроблю все, щоб ви отримали естетичне задоволення, повірте, я це вмію 😉
Дякую всім, хто дочитав до кінця 💟