Вибір редакціїВсі
Популярні автори
Неможливо відірватисяВсі
  • Bachata - Park Jimin fanfiction " - Te meg hogy nézel már ki? - kezdtem a szokásos kötözködést, megállva Bianca előtt - Megnyerted a...
  • Кохання із запахом кави Ми не взлюбили один одного з першого погляду. Він той, через кого моє життя пішло на дно, і той, хто...
  • Три дні до... Закохані Іван та Іванна виграють безкоштовну путівку до санаторію. Там вони проводять найкращий міся...
Популярні книгиВсі
Нові віршіВсі
Чорний пластир
Зазвичай, вони можуть вдарити, Чи вбити, вбитих — не жалісно. Та любові, нашого прагнення, Як у штормі, здається мрією. Припиняй, плакали вже за нас. На пів кроку впали? — Тож, тепер вставай! Йди собі у темряві, серед них, байдужих, Так вони з тобою, улюблений, квітучий! Засинай, нехай по стінам холодом, Я тебе зігрію тілом, ніжним голосом. Звісно не залишу, тріском на краю ліжка, Треба закурити, треба відкрити вікна. Не згасай, іноді буде боляче, Мій кришталь, вкритий в обіймах сонячних. Як скрипаль, тисне на нитки розпачі, Ми — як тіні, граємось у тлі з безоднею. Не чекай, якщо у грудях діри наскрізь, Я тебе врятую, наклею чорний пластир, І від скаженої ліри, знайду тих лікарі́в, Дочекайся миру і трошки світлих днів. Ти впізна́єш голос із застиглого завтра, Де твоя самота — лише згаслая ватра. То твій сміх? Це ми вижили, вір мені, чуєш? Ми літаємо там, де ти тільки кочуєш. Тихше, дихай... Я знаю, як стиснуло горло, Як усе, що ти любив, наче порохом стерло. Наче лист, повернув крізь роки та дотягся, Я — це ти, той що витримав і не зламався. ​Не зважай, якщо світ розсипається вщент, Я тримаю тебе в цей критичний момент. І від чорної ночі, де кожна секунда — кат, Принесу тобі звістку: немає шляху назад. ​Не дивуйсь, я пишу із завтрашнього, Там, де страх твій став просто тишею. Всі надії, нашого прагнення, Стали світлом, а не мрією. Не сумуй, витерли сльози ми. Ти зміг піднятись? — Тож, встань і іди! Я дивлюсь на тебе, мій рідний, улюблений, Я — це ти, нарешті врятований!
1
0
49
Миг
Каждый куда-то торопится, Каждый торопится жить. Но миг лишь тот нам запомнится, В котором стараемся БЫТЬ.
0
0
65
змерзлі руки
почуття знов назло налинають чому так боляче? старі вже ж згорають більше не памятаю твоїх теплих слів як не перевертай, все одно що плів як так сталось все рівно не пойму пізно я побачив твою тм'яну сторону скінчилось вже усе, трошки відпочили та не довго, знов думки підлі оточили сніг кличе погуляти під дощем а я не маю парасолі хоч ти не чекаєш мене все одно не втичеш від болі як тільки дойду я додому поховаю тебе у снігах і ти не знайдеш мене більше у своїх замерзших руках
1
0
46
Завершені книгиВсі
Обговорюють сьогодніВсі
Книги в книгах, истории в историях и приём матрешки
Новини, Думки вголос, Питання
3
83
88
Особисте, Думки вголос, Різне
4
95
А ой...
Новини
2
49