Вибір редакціїВсі
Популярні автори
Неможливо відірватисяВсі
  • Усе починається з дружби Це історія наївного підліткового кохання. Шкільна любов–це одна з безглуздих речей у житті, тому що...
  • Мій учитель магії 2046 рік... Для людей магія стала невід'ємною частиною життя. Наша головна героїня Тада Тоука навчає...
  • Дівчина з рожевим волоссям Ця книга про дівчину на ім'я Саллі. Вона терпить глузування з боку своїх однокласниць, іноді це дохо...
Популярні книгиВсі
Цікаві новинкиВсі
Нові віршіВсі
Іграшка
Іграшка. На кілька днів. Красива лялька... І доступна. Для втіхи тіла... Зрозумій: Ця пустота - Для тебе згуба. Писати й набирати текст всі вміють. Тату поблідне і спливе. А ті, хто в захваті від тебе мліють, Вже завтра тіло знайдуть, і нове. Волосся висмикне дружина. Обличчя перекосить Від гріхів. І, навіть, Ті твої коліна (й міжкоління) Не вилікують... І немає слів... Тож дівчинка, (і не моя) Така розпуста Підходить більше для старих п()вій. Читай книжок побільше, Златоуста. І про хороше тільки мрій...
1
0
91
...
Ок, я слегка Чёрт возьми, если бы кто сказал, что грязь может ранить — не поверил бы. Но твоя — ранила. До сих пор ноет внутри, как синяк, который не уходит, Мозг играет твою ложь каждый вечер На повтор, точит как нож. Я не святой, не правильный. Но тебя тихо, тупо честно. Сам себе казался мягче, чем обычно. Именно мягкость ты и порезала — аккуратно, точно, зная, где рана больнее. Сейчас ловлю себя на том, Что скучаю не по тебе, А по версии "недотебя", созданной для меня. Да, верил… как думаешь. Был отчаянный, но живой. Сейчас другой. Чуть усталый от того, что чувства всё ещё отзываются фантомной болью. Знаешь… нет злобы, не проклинаю, как бы в лом. Стою в этой тишине, Да — " в тихом ахуе ". От того, как может болеть то, что было Доступным всем бухлом. Да резок, да был честен. "Сходимся и расходимся, не знаю где находимся ". Думал дело в возрасте, а узнал, что - в человеческой повести. Стал сам грести, понял: в твоей совести, Все буквы остались без сложностей. Яркой картинкой > без особенностей.
0
0
123
Все починає втрачати сенс
Досягнувши своїх цілей все почитає втрачати сенс. Губитися в текстурах, бути нереальним, штучним. Час змиритися з сумом. Зустрітися з ним лицем до лиця. Прийняти його. Він відчувається як сучасне мистецтво - таке ж пусте і без життя.
0
0
112
Завершені книгиВсі
Обговорюють сьогодніВсі
А ой...
Новини
2
49
Как начать писать и не сойти с ума - тред
Цікаве, Думки вголос, Різне
2
1
62
Зачем автору псевдоним? Это просто звучное имя или целый образ?
Цікаве, Думки вголос, Різне
4
5
65