Вибір редакціїВсі
Популярні автори
Неможливо відірватисяВсі
  • Третій гріх – Хіть Трапиться так, що один вампір купить Глорію, за законом. І стане це для неї найтяжчим полоном. Його...
  • Приставка буде повернена Перед прочитанням: ця книга є другою частиною книги "З дівок у леді", що знаходиться за посиланням:...
  • Три дні до... Закохані Іван та Іванна виграють безкоштовну путівку до санаторію. Там вони проводять найкращий міся...
Популярні книгиВсі
Нові віршіВсі
" Осінь настала "
Ніжна і тепла осінь настала Листя поливуть по осінній воді Дивляться ніжно дерева на мене Як проливаю я сльози свої . Ти так далеко десь в іншім краю Вітер тривожинь холодну блакить Листя кружляє мов в танці летить Стежка у небо веде в далині Сумно і пусто тепер на душі . Ти так далеко десь в іншім краю Слухаю осінь як казку сумну Серцем у мріях до тебе лечу Вірність і ніжність свою збережу . Хмари нависли як сірий туман Спогад про тебе , як сірий обман Сонце сховалось за обрій у тінь Шлю я до тебе любов із глибин . Час уповільнює спогадів біг Жовтий листок опустивсь на поріг Наче твій лист що чекаю давно Дивлюсь крізь сльози у холодне вікно Де наше щастя ? Розмите воно ! Та попри смуток і тугу ночей Я не забуду тепло твоїх очей Вірю що змиє розлуку зима І хоч навколо зараз пітьма Знаю кохання здолає сама. А золотий цей листопад Усе кружляє невпопад Змиває дощ твої сліди Там де розбіглись ми тоді Летить мій сум у небеса Де згасла осені краса .
0
0
68
жити
не перебивай тишину вона так хотіла слова забудь про зайву глибину я знаю про що йде мова вип'ємо в тебе кави забувши про деталі не запитуй "як там справи" знаєш же, я шукаю моралі забудь про мене, забудь про ночі проплакані сльози неменучі я так хочу жити, так хочу бути не сповна розуму ці люди бігають нервовими дахами не спроможні літати з нами забудь про мене, забудь про певне я так хочу жити сам без тебе кава залишила гіркоту у горлі стало надто сухо навіть як лило всю суботу в нашому підїзді глухо я чув хтось попрощався та мене там не було коли знову закохався зрозумів що це було тупо 16.5.2026
0
0
18
" Дім "
Скільки стежок простелилось - Все одно - цією йду Квітами поля покрились Йду по рідному селу Волошки мов мами очі Стільки спогадів у них Сам собі я наспіваю Пісню цю де були ми : Нема мені ніде так добре Аж пахощами вкрився світ Я всі доріжки пам'ятаю Пройшло вже купу - купу літ Як в ганочку цвіли троянди , Як яблуні квіли в саду Я дім забути свій не можу Все завмирає , як я тут !. Босоніж в трави - мов у море А сіно пахне від усіль Кличе вже матінка вечерять У вухах й досі голос твій ! Мальви до вікон сягають Навпроти хати журавлі . Ці теплі спогади незмінні Хоча й роки взяли своє Я повертаюся додому Бо тут все рідне - все моє ! .
0
0
84
Завершені книгиВсі
Обговорюють сьогодніВсі
Как начать писать и не сойти с ума - тред
Цікаве, Думки вголос, Різне
2
1
62
Зачем автору псевдоним? Это просто звучное имя или целый образ?
Цікаве, Думки вголос, Різне
4
5
65
Цікаве
5
4
62