Вибір редакціїВсі
Популярні автори
Неможливо відірватисяВсі
  • Особлива. Мій 14-тий день народження Ось і настав цей день! Ви навіть не уявляєте, як я чекала його! Ще місяць тому батьки спитали в мене...
  • Руда Принцеса Дівчинка Соня сором'злива, але дуже життєрадісна та талановита. 10 клас і від Соні не має сліду, це...
  • Отец моего лучшего друга... ЯОЙ |18+|  Мы с Мишей были друзьями ещё с ясель, да и жили по-соседству. Моя семья всегда была в разъездах: чт...
Популярні книгиВсі
Нові віршіВсі
Рапорт у відпустку
Дорога втомилась під кроком важким, І небо над нами стає мовчазним. Я бачив багато, я чув через край, Тепер мені, прошу, хоч спокій віддай. Лишилися шрами, запеклись слова, Бо вдома чекає родина моя. Там сонце сідає за старий паркан, І тихо зникає вечірній туман. Відпусти додому, де дихають стіни, Де я не солдат, а просто людина. Підпиши цей папір, відпусти на вокзал Набратися сили, щоб просто поспав. Відпусти додому, до рідних облич, Крізь далеку дорогу і темну ніч, Щоб серце згадало забуте тепло, І все, що боліло, нарешті пройшло. ​ Я вивчив напам'ять всі цифри та звіти, Та хочеться просто той ранок зустріти. Втомилися очі від кнопок і справ, Я б вдома на ґанку хоч день простояв. Забуду дедлайни, лишу монітори, Там інший у серця тепер монітор. Там кава у горнятку пахне інакше, Там бути собою — і легше, і важче. Відпусти додому, де дихають стіни, Де я не солдат, а просто людина. Підпиши цей папір, відпусти на вокзал Набратися сили, щоб просто поспав. Відпусти додому, до рідних облич, Крізь далеку дорогу і темну ніч, Щоб серце згадало забуте тепло, І все, що боліло, нарешті пройшло.
3
0
62
Мой Март
Март мой на вечность ушёл в пряже снов. И я как звездочёт не счёл холодных звёзд. Разбиваю кладбищенский снег, под треск кривых зеркал. Голый толчусь после, в одеяле, так устал. Тяжёлый день как день синего февраля. Руками душу вчерашние дни: Они без тебя. Печаль о разбитой любви, Отобрала время совсем зря, Хочу воскресить дни с тобой. Но той любви не возвратить назад. Ангел верный чёрный пал, И я рыдал, Как Азазель смеялся. Прости меня за тоску, Звучит колыбельная матерей, Не вернуть ни дня, где протрачены, зря Ведь не на тебя. Так жалею, что дни протрачены были не тебе. Нет кого винить. И слёзы - вечный яд.
1
0
63
Ти наснишся мені...
Ти наснишся мені В сяйві нового дня Чи в смарагдовій темряві ночі. Враз назустріч тобі Лину птахою я, Аби рідні побачити очі. Най то буде лиш сон - Непостійний хиткий, - Все одно я тебе дочекаюсь. Спалахне горизонт І повернешся ти Синім маревом у небокраї.
2
0
73
Завершені книгиВсі
Обговорюють сьогодніВсі
Книги в книгах, истории в историях и приём матрешки
Новини, Думки вголос, Питання
3
83
88
Особисте, Думки вголос, Різне
4
95
А ой...
Новини
2
49