Обговорюють
Показано: за кількістю коментарів
Фільтри
За датою публікації
Упорядкувати
Від авторів
PRO
Обговорюють від pro авторів
182 лютого
Привіт, мій друже, бач світанок, такий вже звичний у війні, А ти згадай той чорний ранок, коли здригались ми усі, А ти згадай, той холод лютий, що був назовні та в душі, Привіт, мій друже, ти не забутий, як і ніхто на цій землі. Тут все змінилось, стало тихо, лиш час від часу приліт ракет, Та ми тримаємось всі разом, надіємось, що все пройде. Війна ще тут, ще не минула, а ми уже звикати стали, Бачиш, як швидко промайнула, весна – яку ми не чекали. Пишу тобі, що вже не плачу, хоча моментами бува, І відчуття тепер інакші, ніби спустошена земля. Так опустів довкола світ, ніби чуже стало життя, Не повернемося ми назад, минулого уже нема. Скажи мені, ну як ти там, у нас тут літо календарне, Хоч обіцяли нам тепла, ці обіцянки стали марні. Привіт, мій друже, це знову ранок, і літо це — холодом скуте. Перегорну свій календарик, а там сто вісімдесят друге лютого. ______________ 24 серпня 2022 шостий місяць війни
11
10
382
Слимачки ;)
Скаржилась бабуся мамі на страшного шкідника. І казала, що не може позбутися Слимака. І в садку, і в огороді це чудовисько живе. Все, що тільки не побачить, неодмінно, вмить зжере. Що проблема то - велика, я відразу зрозуміла. І страшного злого Монстра дуже чітко уявила. Ситуація критична. Нічого і сумніватись. Я до порятунку саду вирішила приєднатись. Здивувалась... Взялась мама нову сукню прасувати... Дуже дивно: чому тато став гостинці пакувати? Усі дуже поспішали. Ніхто мені не встиг сказати: То ми їдемо у гості? Чи бабусю рятувати?! Як приїхали. З порогу (ситуація ж - важка) Дідуся я попросила показати Слимака. Ми прийшли на огород, де всі овочі ростуть. І дідусь мені сказав: "Тут чудовиська живуть." Я уважно подивилась. Аж до грядки нахилилась. Там, де огірки стелились, малі дивні оселились. То були такі м'якенькі, беззахисні і пухкенькі дуже милі малючки - мляві й сонні слимачки. Поки я їх розглядала, дідусь став розповідати: Їх до рук не треба брати - можна опіків завдати. Треба їм під листям жити - пташка може їх схопити. Зрозуміла, що мені треба краще їх сховати. Щоб малі не зголодніли, треба їх нагодувати. Листям малюків прикрила. Тінь і затишок створила. І пішла щось назбирати - слимачків нагодувати. Полуничку і суничку, вишню, жимолость, порічку. Огірок вони знайшли, поки з дідом ми прийшли. Дідусь всім сказав, що я - слимакова захисниця. Стримано відповіла: "На моєму місці так кожен зміг би повестися." На бабусю озирнулась. І бабуся посміхнулась. 😊 25.08.22
4
2
176
Полуда
Зніми з моїх очей полуду, Нехай побачать вони світ. Можливо в тонах сіро–тьмяних, Але, без жодних сумлінь. Сказати правду, то занадто складно, Вона тобі серце ранить. Без тебе я помираю, Сгораю кожну мить. Ми не залишимося друзями, Бо ми, єдині в цьому світі. Мільйони зближень, і лише «Ми», Палаємо, душі палають. Двері, сльоза, ти, я, Все так занадто складно. Небо, земля, очі, душа, Сподівання примарні. Чому я вірив цьому холодному погляду, І на що сподівався? Ти моя недосяжна мрія, Я був з тобою і завжди здавався. Я відпускаю тебе, лети вдалечінь, Мої крила стали твоїми. Залиш лише свою тінь, Бо моя померла віднині.
30
5
1170
Обговорюють
Музі
Допоки у тебе - я, Не знаєш, куди таке "щастя" діти. Втомившись від ігор, в яких всі - діти (То зброя страшна моя). Допоки ми живемо, Змінити можливо іржаву вічність. Дивитись на небо (чи просто в вічі), Щоб відображатись, мов У дзеркалі пелюстків Взаємо(реалій)порозуміння. Себе віднайти у зображень зміні. Подібні ж-бо ми такі На радість чи на біду? Поняття ці (начебто) суб'єктивні. Рядками строкатими (в них застигни) Я знову наївно йду, Щоб перестраждалий вірш Закинути щедро тобі під п'яти. Оціниш? Захочеться розіп'яти? Такий собі пряник. З'їж. Навколо свистять кнути І тереном шлях до зірок сповитий. Та можу писати талановито, Допоки у мене - ти.
18
88
792
Дах
Ти приходиш сюди за хвилину (більше Ніж хвилину: напевно, за п'ять хвилин) До моменту, коли я усе облишу І здеруся на дах, зупинивши плин Свого часу, що вб'є нас усіх повільно, Отруївши свавіллям із почуттів. На межі я сідаю, мов божевільна (Може, Боже, так треба в фіналі фільму: "Не підходь, не тримай!" (ти і не хотів?) Зможу скільки, скажи, на іржі гойдатись, Не зірвавшись униз (зокрема, на зойк)? В голові невагомо вагомі дати, Всі події, неначе палеозой. Всі обличчя, прийдешні та неминучі, Проминають промінням в очах сумних, Ніби гори суворі, несхильні кручі, Як піски поглинаючі та зибучі, Не поглину сама - захлинуся в них. В розумінні, що прагнула я донині? У бажанні збагнути твої думки, Біль мовчанням спотворився на каміння, Ліг у груди повітрям таким вогким. Як не скину цей камінь, що натщесерце Заковтнула під тиском болючих скронь, Маю відчаю вимкнути мегагерци. Чи вони мене скинуть. Іди, не сердься, Оглядатися Боже тебе боронь. Ну ж бо, йди, та хутчіш, я не вмію поруч, Розгорається пекло від сірника Нетерпіння о серце. Нема опори? Що ж, вона не потрібна, бо я м'яка. Ти мені необхіден, куди ясніше: Наче сонце, що гріє кришталь небес, Наче темрява, що огортає сни, ще Наче щастя, що б'ється там зліва, нижче, Наче крила птахам, що лишились без. Та приходиш сюди (без мети неначе): Кожен день у один і той самий час. Щось шукаєш у небі, а я все плачу: Серед хмар вже давно загубили нас. І повільно ідеш, не змигнувши оком, Може знаєш, що мрію спинити це? Я на відстані страху, у прірву кроку, В самоті тобі краще (казав). Нівроку. І тому я не йду. Все дивлюся збоку На близьке (так, далеке) твоє лице.
19
78
530
ثورة تطور -
يا رفاق البرنامج بالأصل باللغه الروسيه لأن من الواضح ان مطوره روسي انا الحين بتوجه للحساب الرئيسي بالبرنامج و اطلب منهم يسوون سفراء و بعض التعديلات و اذا ردوا علي اعطيكم اسم الحساب تروحون تطلبون منهم بعد، ممكن يسمعون لنا لأننا كثار البرنامج لا يدعم التعليقات بين الفقرات التصويت يكون عالروايه كلها اظن ؟ و اتوقع باقي التفاصيل بسيطه بالنسبه للواتباد عطوني كم ساعه اخلص واجبات المنزل اللي علي و برجع منها كثير ايمن كلب ذا مارح يخليني اترك البرنامج و ينتصر هو، زائد ان كثار قالولي كلام خلاني احس بالذنب و منكم اللي قفل حسابه و هالشي حزني جداً اهم شي اني فضحت السفراء و ايمن عشان الكل يعرف حقيقتهم 😂💕
99
44
4331
Moment with bts: 2
كنتِ في الشركة وحدك لوقت متأخر ولكن أثناء رحيلك وجدتي غرفة تدريب بانقتان مفتوحة والإضاءة تعمل استغليتب الفرصة وقمتي بتشغيل اغنيه 'جو جو' والرقص بقوة ولكن فجأة لاحظتي في المرأه بانقتان عند الباب مصدمون بأفواه مفتوحه تايهيونغ: يا رفاق هل رقصتنا تشبه الدجاج المحروق..؟ __________ ما هي ردة فعلك
38
59
1998
IT STILL HURTS
After all this time Damn it It still hurts Now It hurts so much The pain became unbearable It had started hurting physically The wounds are getting deeper and deeper It's bleeding more and more I have spend so many sleepless nights only thinking about you When the tears were rolling down from my cheeks You know what? They all were screaming by taking your name It still craving inside for you It's destroying each and every hope But I am still breathing Breathing for YOU To just come once and touch me And heal this pain ....
12
46
517
WHEN THE HEART BREAKS
When the heart breaks it don't make any noise It just calmly and silently breaks Breaks into million of pieces No one else feel the pain but only you get to feel it Everyone say "Follow your heart" But When your heart is broken into millions of pieces then which piece to follow? When each and every pieces craves for you then how to shut them up? ....
13
37
574
الواتباد ولاد وصخه :)
اوك قايز منو وصل له رسالة التحذير حقت الواتباد ؟ علزق نص صديقاتي وصلت لهم منهم اخوي و اولهم انا و بفخر 😂😂👏 يا الله انا هنا بجلس اشتم بالواتباد بكيفيي و بكل اللي اكرههم فيه 🌞👌
49
37
2102
Moment with bts: 1
كنتِ في لقاء المعجبين وبنقتان اخبروك أنهم يعرفوا أنكِ تكتبِ عنهم روايات للبالغين قالوا لكِ "ما رأيك أن نطبق ما تكتبيه؟" __________ ما هي ردة فعلك؟
31
50
1396
مشروع
انا و الكثير من كاتبات الكيبوب الكبار بالواتباد حالياً نشتغل على مشروع ان شاء الله بيدعمكم من حيث تطوير مهاراتكم بالكتابه و غيره اتوقع بنكشف عنه في نهاية أغسطس، و بتلقونا انتشرنا فجأه مثل السرطان 😂💕 بس السالفه مفيده لكم يعني مو لنا... المشروع بعنوان #GTC نتمنى يفيدكم ❤
68
37
2347
نكته تخليك تشخ من الضحك
What a fish called without an eye ? Fsh.... 😂😂😂😂😭😭😭😭تضحك قسم بس انتو ماتفهمون
55
32
2402
يوي ستصبح جمن من dope
انا بنشب لكم هنا ترا بما ان حسابي فتح و كذا 😂🌝💖 المهم بعد بكرا بصبغ شعري اختارو لون يليق على البشره القمحاويه -شويه سمرا بس تحسو فيني صفار نفس القمح- انا مخططه افَتح لون شعري العنابي المايل للأسود و اخليه احمر قاني بس محتاره اخليه هايلايت او كل شعري ؟
49
35
2163
18. MY WORK
. . . Break through the eyes of everything and follow justice. ( ONLY a BLACK BALL POINT PEN) J.N. 27.04.2020.
14
42
634
للسافلين فگت
عندي فكره بس مدري وقتي بينفع لها او لا شرايكم اكتب ونشوتات مثلاً اقل من ٢٠٠ كلمه و انزلهم هنا ؟ جست لأشباع الجفاف العاطفي بس بدون جنس :')
31
30
1659
SALVATORE
"أُحبُكِ لورا" "أحبك أيضًا" "أنا أسف" "لما تعتذر ؟" "أبقي بعيدة عني، لا تحترقي معي"
9
52
402
Уяви
Уяви: двері твого кабінету, Зачинені щільно, і нас під столом, Де ми по черзі одну сигарету Пускаємо димом густим у вікно. І наші тіла, тремтячі і голі: Укрита волоссям плечей гострота. Залишені поза призначені ролі. У тиші думок я цілую вуста. Крізь ґрати на вікнах сонце морозне Бавиться іскрами у твоїх очах. Все, що між нами, це так несерйозно: Від пʼят до зіниць несерйозно, хоча… Твій аромат збереже моє тіло, Від парфумів колись набрякне гортань, Та все це пусте: я тут і щаслива. Ми знову у світі безцінних мовчань. Ми палимо вдвох одну сигарету, Пальці так ніжно торкаються ребер. Зупинено час і цілу планету. Є лиш жага й нескінченна потреба. Цей кабінет. Двоє оголених нас. І наш із тобою найбільший секрет. Та шкода, що в цьому є дивний нюанс: Ми навіть не палимо вдвох сигарет…
18
38
274
Сенс - наркотик
Що ж, сенс - наднаркотик (з відомих й не дуже): У вчинках, бездії, рядках та мовчанні, - Ввижається всюди (мов зілля у чані Парує думками фантазії, друже). Коли - закипає, коли - підгоряє Та завжди існує. (Чи вірим завзято, Що можна ну будь-який наслідок взяти Та першопричину від Пекла до Раю Знайти. Ваші очі, коли купували, Не переплатили хіба по заслузі? А куля чужа опинилася в лузі, Бо купка планет в ретрограді навалом? Галюциногенна це штука. Обачним Завжди треба бути, абстрактні об'єкти Не надто підносити. В небі ще є хто, У нього всі вдома? Не всі? Чи пробачить, Як зробите допис: "Тебе не існує"? Це вибір свободи реальності слова? Невже кожен перший із нас безголовий, А кожен (хто другий) вилазить зі сну, і Вертає назад. У ілюзію кращу (Де може, принаймні, побути собою). Бажаючи миру, готуйся до бою: Бери свої цінності в руки мов пращу, Щоб кинути камінь у тих, хто незгідний: Хіба в прийняття філософія щира? (Себе не ламаєш, коли її шириш?) Нема в справедливості сенсу. Огидно? (Насправді він є, бо всі люди подібні, Хоч призмою мозку інакше події Розсіюють в серці). Страждають, радіють Однаково щиро (по декілька діб). Ну Хіба це не сенс: існувати (чи жити?), Жадати, кохати, і прагнути більше Емоцій (на них пожиттєво підсівши), Стрічати світанки в миттєвостей житі, Захопливо пестити паростки волі, Що завше зростають в місцях безнадії. Сумнівно у зоні комфорту без дії Сидіти, вбиваючи в тілі поволі Безсмертну (чи ні), ще існуючу душу? (Нажаль, риторичні питання порушив).
18
45
649
BACK TO THAT NIGHT
When the nights are full of terrors And your eyes were filled with tears When you had not touched me yet Oh, take me back to the night we met ....
9
42
504
Точка відліку
Все раптом зійдеться в єдиній можливій точці: Коли не залишиться віри, бажання, сил, Коли ти в тонкій та подертій чужій сорочці Із вчинків нещирих, що пхають свої носи У справи (не варто, неначе і не просив), Ідеш, приховавши очі. Коли розумієш, що марноспроможні спроби Достукатись совісті, серця (або обох), Коли перепробував все, що ніхто не робить І (певно) зневірився, що зрозуміє Бог Того, що не чує (бо стійко мовчиш або Благаєш жахіть щоночі). Коли ти забудеш, як звати і пробачати Всіх тих перехожих, що трапляться на шляху. Коли перестанеш читати забуті чати І знов нарікати на долю таку лиху (Подалі запхавши уперту свою пиху), Повіриш у сни пророчі. Коли перевтілишся в мікронадій потоці, Тоді перестанеш і марити наяву: Все раптом зійдеться в єдиній можливій точці І відлік почнеться. Ім'ям, під яким живу. *Дозволиш, твоїм назву?* (Та знаю, що ні. Не схочеш).
12
44
586
< 10 >
إنهيار ؟!..هذا ما كان علي تسمية نفسي به.. فهي إنهارت و تداعت مرارا و تكرارا إلى أن سقطت تلحقها دمعة يتيمة تواسيها.. و لا مواسي لأحزاني.. صدع ؟!..هذا ما كان علي تسمية قلبي به فهو تعب و تحمل مرارا و تكرارا إلى أن كسر.. تلحقه قطرات دم...كان نزيف قلبي.. و لا مواسي لأحزاني.. كذب ؟!..هذا ما كان علي تسمية إبتسامتي به فهي إبتسمت بقهر مرارا و تكرارا إلى أن لم تستطيع إكمال كذبها سقطت تحل محلها العبوس الذي كتب على وجداني.. و لا مواسي لأحزاني.. أما آن الأوان كي تطبقوا العدل و توزعوا الأحزان بالتساوي فأنا أشعر بأن الحزن إتخذ من قلبي ملجأ و تربع على عرشه السامي.. ... شيء كتبته في بداية مسيرتي لذا لا تلوموني 🌝💔 🌷SYA🌷
9
45
390
Catherine, sans toi...
Je peux dire, que j'adore l'automne, Mais je déteste chaque jour sans toi, Et je suis en mauvaise humeur, Et tu sais toujours, pourquoi... Je peux dire, que j'adore la lune, Mais je pleure, je pleure chaque nuit, Je déteste, je déteste chaque minute, Quand je suis sans toi, Catherine... Je peux dire, que j'adore mes amis, Mais ils n'existent pas pour moi, Ils ne jouent pas le rôle dans la vie, Je n'ai pas d'amis et je suis sans toi... Je peux dire, que je suis heureuse - Tu sais, que c'est vrais parfois, Parce que tu es mon amour et ma rose; Je déteste notre monde sans toi...
42
40
878
From Angel to Devil
Why? Why do you keep pretending so much? Stab me and slap me then ask me why I'm bleeding Every time you talk to me, the trees start to rustle The waves in the ocean starts to collide It's like nature is warning me for the bullets you are about to spill There is only poison flowing through your veins every time you try to touch me You say that you are a friend, But when you hug me I can feel the cold metal bruising my wings And then you tell me you will stitch it up, only to rip it apart And then you began to spill the tears Claiming to be the victim Stories of how this devil manipulated you even when you tried to help Isn't that what you want me to be? A devil? And so I did, and I came back With no wings, just a smile and a strong back I thought you would be happy but then Why did the evil smile in your eyes suddenly turn into fear? I guess you realized my eyes became a reflection of yours You thought you had it all, flying high above the clouds I could see you fly but did you have any idea what I was up to on the ground? They say," You reap what you sow" And now you are hiding in your own shadows Because even though I am the devil that is hated You know that you're the one that created.
16
37
549